7 листопада 2016 року увійде в історію українського правосуддя як день початку конкурсу на посади суддів Верховного Суду.

 

Саме так називатиметься оновлена найвища судова інстанція у системі судоустрою України, що прийде в результаті реалізації судової реформи на зміну нинішньому Верховному суду України.

 

Конкурс проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Завершує процедуру Вища рада правосуддя.

 

Насамкінець, Указ про призначення нових суддів видає президент.

Конкурс є безпрецедентною подією не лише для вітчизняної судової системи, а й для світової практики загалом. Жодного разу в Україні ще не проводився відкритий конкурс до Верховного Суду. Жодна інша держава світу не обирала одночасно 120 суддів до найвищої судової установи.

 

І, мабуть ніде така процедура не здійснювалась в процесі глибокої судової реформи, яка відбувається під час військової агресії з боку сусідньої держави.

 

Зміни до законодавства України у частині правосуддя створили небачені раніше умови для оновлення судової гілки влади. Так, зокрема, претендувати на посади суддів тепер можуть представники трьох юридичних професій: судді, адвокати та науковці, що відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам.

 

Зокрема, серед 653 кандидатів, яких допущено до конкурсу, – 31%, або кожен третій кандидат не є суддею, тобто має десятирічний адвокатський, науковий чи сукупний стаж.

Серед кандидатів-суддів, що подали заявки на участь у конкурсі, суддів ВСУ та касаційних судів – 29%, решта інших кандидатів – судді судів нижчих інстанцій, які вперше отримали можливість безпосередньо претендувати на найвищу суддівську посаду.

 

Ця статистика є важливим підґрунтям того, що в новому Верховному Суді з'являться нові обличчя, серед яких будуть не тільки судді, а й адвокати і юристи-науковці.

 

Ще однією принциповою новацією, на яку хотілось би звернути увагу, є безпрецедентна відкритість процедур під час конкурсу.

 

Ми – єдина країна світу, де практично всі процедури конкурсу відбуваються відкрито для громадськості та ЗМІ.

 

Представники ЗМІ та громадськості зможуть спостерігати за процедурами не тільки під час написання тесту й практичного завдання, а й під час співбесіди з кандидатами за результатами дослідження суддівського досьє. Також вперше кандидати будуть проходити психологічний тест, результати якого будуть додані до досьє кандидата.

 

Кандидати будуть оцінюватися за критеріями професійності, доброчесності та відповідності етичному принципу.

 

Так само у жодній країні світу не існує й аналогів Громадської ради доброчесності, що була створена при ВККС на початку листопада 2016 року.

 

Цей орган є одним з багатьох фільтрів по недопущенню негативних персонажів на посаду судді Верховного Суду. Її завданням є сприяння у роботі Комісії через надання вмотивованих висновків про кандидатів на посади суддів. Діяльність цього органу – це небачений раніше рівень співпраці держави з громадськістю у процесі відбору суддів. І я сподіваюсь, що вона стане конструктивною.

 

Створення нового Верховного Суду є, фактично, національним проектом тривалістю приблизно у 25 років. Саме стільки часу зможе працювати суддею кандидат на посаду судді Верховного Суду, якщо на момент перемоги у конкурсі йому виповниться 40 років.

 

У країні змінюватимуться президенти, міністри, депутати – а обрані нині судді Верховного Суду лишатимуться на посадах та вершитимуть правосуддя.

 

Тож насправді високої поваги та визнання заслуговує кожний кандидат, що подався на конкурс до Верховного Суду. Незалежно від того, чи стане цей кандидат суддею, чи зрештою зійде з дистанції на півдорозі – своїм рішенням брати участь у конкурсі він чи вона вже зробили дуже відповідальний і сміливий вчинок, щоб змінити нашу країну і допомогти їй збудувати якісно нову систему правосуддя.

 

Чи можливі помилки в процесі проведення конкурсу? Так, можливі.