Адміністративні послуги
- Повний перелік послуг
- Реєстрація, зняття з реєстрації місця проживання
- Паспорт громадянина України
- Державна реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та речових прав на нерухоме майно
- Держгеокадастр
- Адмінпослуги підрозділів виконавчого комітету Фастівської міської ради (діти, земельні питання, архітектура тощо)
- Оформлення документів дозвільного характеру
ЖКГ
- КП Фастівської міської ради «Фастівтепломережа»
- КП Фастівської міської ради «Фастівводоканал»
- Фастівська Житлово-експлуатаційна контора
- Фастівський Комбінат комунальних підприємств
- КП «Центр торгівлі та благоустрою»
- КП «Фастівське БТІ»
- Плани роботи на тиждень
- Звіт про роботу за поточний тиждень
- Актуально-енергозбереження
- Фастівська філія по експлуатації газового господарства ВАТ "Київоблгаз"
- Житлова політика
- Питання землі та майна
Люстрація
Міські програми
ЗМІ Фастівщини
Користувацький вхід
Головні новини
Цивільний захист та безпека життєдіяльності
Дії при сигналі «УВАГА ВСІМ!»
ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
Ваша поведінка при виявленні підозрілого предмету
Як діяти, якщо ви потрапили в перестрілку?
Дії під час артилерійського обстрілу
Ваші дії при захопленні автобуса (тролейбуса, трамвая) терористами
Як можна знизити ризик травм під час ожеледиці
Правила користування обігрівачами
Грибна пора: небезпечний дарунок природи
Правила поведінки учнів під час пожежі
Корисна інформація стосовно нітратів
Правила безпеки дорожнього руху
Пам'ятка населенню щодо дій під час грози
Залізниця - зона підвищеної безпеки
Як уникнути інфекційних захворювань
Грибна пора підстерігає небезпекою
Прихована небезпека міських вулиць
Бережіть організм від перегрівання
Як правильно боротися з грипом
Домедична допомога при замерзанні
Небезпечний холод (переохолодження)
Надання допомоги людині, яка провалилася під лід
Як знизити ризик травм при ожеледиці
Небезпека від крижаних бурульок
Оголошення:
Про здійснення першочергових заходів з питань навчання діям у надзвичайних ситуаціях
ВІСІМ ПОРАД ТИМ, У КОГО ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ У ДЕРЖАВІ ВИКЛИКАЮТЬ НАДМІРНУ ТРИВОГУ
Що робити, коли тривога за долю країни заважає жити щоденним життям? Здається, уже не потрібно рішучих дій на барикадах (Майдан переміг), можна розслабитись, але щось заважає. Особливо складно, коли навколо лише й розмов про можливу війну, окупацію Криму, мобілізацію, коли напруга настільки окутує нас, що ми звикаємо жити в стані стресу. Провідні психотерапевти радять, як опанувати себе, вийти із цього стану, займатися психологічною профілактикою.
1.Сприймайте та перемагайте відчуття безпорадності
Найважче переживати загрозливі події, на які ми не можемо безпосередньо впливати. Зокрема, це стосується міжнародних відносин, великої політики. Найскладніше тим, у кого останнім часом був досвід відстоювання своїх інтересів, навіть із ризиком для життя. Тому відчуття, що події розгортаються некеровано, може зашкодити психіці, сприйматися підсвідомо, як поразка. Перше, що необхідно, закарбувати подумки: інколи кожна особа почувається безпорадною - хоча б тоді, коли хворіє. Ніхто не може бути сильним 24 години на добу. Усвідомлення цього допоможе трохи розслабитися. Прислухайтесь до мудрих слів: «Боже, дай мені сил, щоб сприйняти те, чого не можу змінити; волі, щоб змінити те, що можу; мудрості, щоб відрізнити одне від іншого»
А надалі можна знайти способи, щоб впливати на події на особистісному рівні. Дехто спілкується із знайомими росіянами щодо реальної ситуації в Україні і вважає, що цим перемагає інформаційну війну. Інші висловлюють антивоєнні погляди. А хтось допомагає подолати тривогу тим, кому ще складніше. Будь-яка позитивна активність - спосіб відволікатися від негативних очікувань.
2.Позбавтеся вини за свої хвилювання
Важливо повторювати собі, що це нормально хвилюватися за своє життя й інших людей, близьких і зовсім незнайомих. Почуття провини тут не доречне. Боязкість – це дії, яких не потрібно соромитися, адже почуття страху є у всіх. Навпаки, мало б насторожити, якщо в небезпечній ситуації немає тривоги за майбутнє. Адже це означає, що втрачено бажання жити, відсутні базові інстинкти - таке буває за прихованої депресії. Усвідомивши, що з вами відбувається, ви зможете спокійніше діяти.
3.Не зловживайте алкоголем і заспокійливим
Спиртне – вихід, який багатьом здається адекватним під час стресу. Це дозволяє тимчасово зменшити емоційну напругу. Проте згодом такий спосіб зняття стресу стає звичним, і поступово для досягнення бажаного результату потрібні все більші дози. Так і до алкоголізму недалеко. Зважте: якщо людина перебуває в стресовому стані захисні можливості її організму ослаблені, алкогольна залежність виникає набагато швидше.
4.Потурбуйтеся про фізичну форму
Можливо, ви не є прихильником спорту. Але душевне напруження часто стає і фізичним. А постійне напруження м’язів призводить зрештою до хронічних недугів. Отож потрібно знімати стрес фізичними вправами. Доберіть собі ті, які вам до вподоби. Зосередьтесь на тому , що викликає заспокоєння. Зокрема, допомагає йога, танцювальна психотерапія ( ритмічні рухи під музику, спроби висловити емоції через танок). Можна пройти курс масажу. Протягом доби перевіряйте, чи не напружені у вас плечі, шия, м’язи обличчя - це найбільше заважає кровообігу головного мозку, отже, «розхитує» нервову систему.
5.Допомагайте тим, кому складніше
Є багато способів допомогти людям: у вас можуть бути близькі, які панікують, десь поруч сусіди – похилого віку. Усі вони очікують підтримки, уваги, а інколи допомоги в побутових справах. Можна стати донором для незнайомих людей. Пам’ятайте: допомога можлива. І навіть тим, кого не знаєте особисто. Якщо ви підтримаєте когось, тоді й самі почуватиметеся спокійніше. По-перше, відчуєте свою силу, по-друге, повірите, що скрутної миті хтось підтримає вас.
6. Більше спілкуйтесь.
Швидше виходять зі стресового стану ті, хто мав можливість висловити свої емоції. Намагайтесь обговорити почуття та побоювання з друзями. Також необхідно говорити про пережите. Найскладніше тим, хто почувається «скам’янілим», «закляклим» байдужим до всього. Якщо ваша поведінка різко змінилася, ви втратили бажання спілкуватися, потрібно звернутися до психолога.
7. Обмежуйте «інформаційну дієту».
Люди, які не відриваються від стрічки новин в інтернеті та від екранів телевізорів, гірше реагують на події. У них може бути майже такий самий стресовий стан, як у тих, хто став учасником екстремальних подій. Звичайно, бажання бути в курсі новин - природне. Не потрібно ховатися від інформації. Але й зосереджуватися лише на ній- це вже залежність.
8. Викликайте в себе відчуття безпеки.
Віднайдіть у спогадах острівець благополуччя. Скажімо, повертайтеся подумки в якесь місце, де вам було добре: улюблений курорт, екзотична країна, турпохід у гори, місця, де вибавилися в дитинстві. Коли відчуваєте стрес, згадуйте ці місця й заспокоюйтесь.
Також упоратися з тривогою допоможуть ваші улюблені книги, музика й будь-що, що викликало задоволення раніше. Спробуйте розрадити себе цим, навіть якщо така думка здається дивною й вам не до розваг. Просто віднайдіть на це кілька хвилин - і відчуєте, як повертається позитивний настрій.
Евакуація
Евакуація - комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його у безпечних районах (місцях) у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей.
Залежно від масштабів і особливостей радіаційної аварії рішення про проведення евакуації населення приймають:
а) на загальнодержавному рівні - КМ України;
б) на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, голова обласної держадміністрації;
в) на місцевому рівні - голова Київської та Севастопольської міської держадміністрації, голова районної держадміністрації;
г) на об'єктовому рівні - керівник об'єкта.
Загальна евакуація - комплекс заходів, що здійснюються для всіх категорій населення в окремих регіонах держави. Проводиться шляхом вивезення основної частини населення з міст і небезпечних районів усіма видами наявних транспортних засобів на відповідній адміністративній території та виведення найбільш витривалої його частини пішки.
Евакуація здійснюється у два етапи. На першому етапі людей доставляють до контрольно-пропускно¬го пункту на межі зони небезпечного забруднення, де вони проходять дозиметричний контроль, медичний огляд, у разі необхідності - санітарну обробку, а далі чистим транспортом їх розвозять до пунктів розселення.
Готуючись до евакуації кожний громадянин зобов'язаний:
- підготувати та взяти з собою паспорт, військовий квиток, документ про освіту та фах, свідоцтва про шлюб та народження дітей, трудову книжку або пенсійне посвідчення, гроші і цінності;
- наявні засоби індивідуального захисту (респіратор, одяг та взуття, пристосовані для захисту шкіри від радіоактивних речовин);
- комплект верхнього одягу та взуття за сезоном та погодою;
- продукти харчування і воду на 3 доби, які упаковані у герметичні місткості, пакети, постільну білизну.
Загальна вага особистих речей, на кожного члена сім'ї, повинна бути не більш як 50 кілограмів. Дітям дошкільного віку вкладається у кишеню або пришивається до одягу записка, де зазначається прізвище, ім'я та по батькові, домашня адреса, а також ім'я та по батькові матері і батька.
Залишаючи квартиру, слід вимкнути освітлювальні і нагрівальні прилади, закрити водопровідні та газові крани, вікна й двері. Прикріпити на двері заздалегідь підготовлену табличку «У приміщенні (квартирі) №....мешканців немає».
На шляхах евакуації необхідно:
- неухильно виконувати всі розпорядження керівників;
- швидко та грамотно діяти за сигналами оповіщення;
- не залишати своїх місць у транспорті та не виходити з нього без дозволу;
- після прибуття до кінцевого пункту евакуації пройти реєстрацію та зайняти призначене помешкання.
Пов‘язка
Пов'язка являє собою перев'язувальний матеріал, яким закривають рану. Процес накладання пов'язки на рану називається перев'язкою.
Як перев'язувальний матеріал застосовується марля, вата, лігнін, косинка. Перев'язувальний матеріал повинен бути гігроскопічним - добре всмоктувати з рани кров і гній, швидко після прання висихати, легко стерилізуватися.
Основними призначеннями пов'язки є захист рани від забруднення і зупинка кровотечі з неї.
Пов'язка складається із двох частин: внутрішньої, дотичної до рани, і зовнішньої, закріпляючої й утримуючої пов'язки на рані. Внутрішня частина пов'язки повинна бути стерильною.
Загальні правила накладання пов'язок
Загальні правила накладання пов‘язок зводяться до наступного:
- при накладанні пов'язки необхідно стояти обличчям до потерпілого, для того щоб бачити його стан; якщо пов'язка дуже туга, треба послабити її або припинити бинтування;
- частина тіла, яка фіксується бинтом (найчастіше це рука чи нога), повинна знаходитися в зручному положенні, щоб м'язи були розслаблені й біль під час бинтування буде меншою;
- бинт треба тримати в правій руці, а кінчик його у лівій; бинтують зліва направо по відношенню до потерпілого і знизу до верху;
- бинт повинен наче котитися по поверхні, яка бинтується, не віддаляючись від неї далеко;
- будь-яку пов'язку починають із фіксуючих ходів, тобто перший оберт (тур) треба обов'язково закріпити, загнувши кінчик бинта й зафіксувати його другим туром;
- наступний тур бинта накладають на половину попереднього, завдяки чому виходить подвійний шар пов'язки;
- пов'язку необхідно робити двома руками одночасно (права рука розгортає основу бинта, ліва поправляє бинт, розриває затягування);
- починають і закінчують пов'язку на вузькій частині тіла на здоровому, неушкодженому місці;
- після накладення плоского бинта накладають трубчастий відповідного номера;
- при значному ушкодженні верхньої кінцівки її необхідно підв'язати на косинці.
Верхній одяг залежно від характеру рани, погодних і місцевих умов знімають або розрізають. Спочатку знімають одяг зі здорової сторони, потім - з ураженої. У холодну пору року, щоб уникнути охолодження, а також в екстремальних випадках, коли потерпілий знаходиться у важкому стані, одяг в області рани розрізають. Не можна відривати від рани прилиплий одяг, його треба обережно обстригти ножицями й потім накласти пов'язку. Надягають знятий одяг у зворотному порядку, тобто спочатку на уражену, а потім на здорову сторону.
Пов'язку накладають при пораненнях, забитих місцях, розтяганнях, розривах, переломах кісток, вивихах. Види пов'язок залежать від ушкодженої ділянки тіла людини - голова, грудна клітина, живіт, таз, рука чи нога. Особливий вид пов'язки використовують при проникаючому пораненні грудної клітини. Ця пов'язка дуже щільна, і накладають її так, щоб повітря при вдиханні не попадало через рану в грудну клітину. При розтяганні зв'язок, захворюванні вен застосовують еластичні пов'язки. Вони дають можливість забезпечити не тільки фіксацію ушкодженої частини тіла, але й забезпечують деяку м'якість (рухливість).
Окремо зупинимося на індивідуальному перев'язувальному пакеті. Він виготовлений з марлевого бинта і однієї або двох подушечок, заповнених ватою. Одна подушечка пришита на початку бинта, іншу можна вільно пересувати уздовж бинта на потрібну відстань. Подушечки і бинт пакета стерильні, загорнені в пергаментний папір. Зовнішній чохол пакета зроблений із прогумованої тканини. У пакет вкладається шпилька. На чохлі зазначені правила користування пакетом. При накладанні пов'язки пакет беруть у ліву руку, правою рукою на надрізі розкривають зовнішній чохол і виймають внутрішнє упакування пакета. Попередньо вийнявши шпильку, знімають паперову обгортку і розгортають перев'язувальний матеріал, не торкаючись руками внутрішньої поверхні подушечки, тобто тієї, котра буде прикладена до рани. Той, хто надає допомогу, може братися руками тільки за прошиту кольоровими нитками поверхню подушечки. Подушечку прибинтовують бинтом, кінець якого закріплюють шпилькою.
Індивідуальний перев'язувальний пакет із двома подушечками використовують, коли людина одержує наскрізне поранення. Одну подушечку прикладають на вході рани, а іншу - на виході. Потім їх фіксують бинтом за допомогою декількох турів навколо тіла. Зовнішній чохол пакета, внутрішня поверхня якого стерильна, використовують для накладання герметичних пов'язок.
Переломи кісток
Перелом - раптове порушення цілісності кістки.
Переломи бувають відкритими й закритими.
А. Відкриті переломи - це переломи, при яких є відкрита рана в місці перелому. Такі переломи можуть являти собою загрозу для життя людини внаслідок розвитку шоку, крововтрати, інфікування.
Увага! При відкритих переломах транспортування потерпілого в медичну установу проводиться на ношах у положенні лежачи на спині.
Б. Закриті переломи - це переломи при яких відсутня рана в місті перелому.
Характерними ознаками перелому є:
- біль, що підсилюється при будь-якому русі й навантаженні на кінцівку;
- припухлість;
- патологічна рухливість у місці перелому;
- при відкритих переломах можуть спостерігатися кісткові відламки в рані;
- переломи кінцівок супроводжуються їх скороченням і викривленням у місці перелому;
- поява набряклості й синця;
- при переломах кісток черепа можлива кровотеча з вух;
- при переломах ребер болючість при диханні і характерний хруст у місці перелому при дотику.
При необхідності виявлення перелому, прощупують ушкоджену частину тіла. Майже завжди вдається виявити нерівності кістки, гострі краї уламків і характерний хрускіт при легкому натисненні. Обмацувати, особливо для визначення рухливості кістки поза межею суглоба, потрібно обережно, двома руками, намагаючись не заподіяти додаткового болю й травми потерпілому.
Перша медична допомога при переломах
А. Загальна схема надання першої медичної допомоги при відкритих переломах:
- зупинити кровотечу, обробити краї рани;
- на рану накласти стерильну пов'язку;
- дати знеболюючий засіб;
- провести іммобілізацію кінцівки.
В. Загальна схема надання першої медичної допомоги при закритих переломах:
- провести іммобілізацію;
- дати знеболюючі засоби й накласти холод;
- доставити потерпілого в медичну установу.
Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів
При виявленні вибухонебезпечних предметів слід:
- обгородити місцезнаходження вибухонебезпечних предметів;
- нікого не допускати до цього місця, для чого організувати чергування до прибуття представників органів влади;
- повідомити місцеві органи влади, міліцію, військовий комісаріат, Оперативно-рятувальну службу МНС.
Виявлені вибухонебезпечні предмети знищуються підриванням на місцях або в спеціально відведених місцях відповідно підготовленими фахівцями.
Дії при оголошенні небезпечного стану
При оголошенні небезпечного стану:
- cирени і переривчасті гудки підприємств - це сигнал "Увага всім";
- негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, або телевізор;
- уважно слухайте подальшу інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій;
- уникайте паніки;
- виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте;
- підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук);
- дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
При раптовому виникненні хімічної небезпеки.
Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або інших засобах оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження виконайте передбачені заходи. Для захисту органів дихання варто надягти протигаз. При його відсутності використовують тканинні пов'язки й підручні вироби із тканини, змочені водою. Надягніть найпростіші засоби захисту шкіри. По можливості негайно залиште зону хімічного забруднення. Уражальна дія конкретної НХР на людину залежить від концентрації її у повітрі та тривалості дії.
Якщо шляхів відходу нема, рекомендується укритися в приміщенні й, по можливості, вжити заходи для його герметизації. Щільно закрити вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, загасити вогонь у печах. При цьому необхідно знати, що НХР важчі за повітря (наприклад хлор) будуть проникати в підвальні приміщення й нижні поверхи будинків, низини і яри, а НХР, легші за повітря (такі, як аміак), заповнюють більш високі поверхи будинків.
Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, харчі, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв'язку.
Після оголошення евакуації попередьте сусідів про її початок. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро- водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація НХР.
Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.
3 прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Надання першої медичної допомоги при ураженні НХР
Запам'ятайте! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.
При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження При зупиненні дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.
При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30% альбуциду, в ніс - оливкове масло.
При підозрі на отруєння НХР (найбільш характерними ознаками при цьому є: поява почуття страху, емоційна нестійкість, порушення сну, подразнення очей, слизистої носа й гортані, почервоніння шкіри, блювота, нудота) уникайте будь-яких фізичних навантажень, пийте велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) і негайно зверніться до медичного закладу.
Відділ з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та екології виконавчого комітету Фастівської міськради