Сумно зазначати, але вже друга меморіальна дошка пам’яті героям, які не повернулися із зониАТО, з’явилась на корпусі Фастівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2. Від нині тут, поруч з пропам’ятною таблицею Михайла Чеботарьова, висітиме нагадування про ще одного випускника цього навчального закладу, який поклав життя під час виконання службового обов’язку, відстоюючи честь рідної країни.

 

Лейтмотивом церемонії відкриття пам'ятної дошки на честь загиблого військовослужбовця Ігоря Бобобхи стала щира вдячність його земляків за мирне небо, не зруйновані оселі та школи, можливість мріяти, вчитися, працювати.

 

На відкриття меморіалу прийшли друзі, військові побратими, викладачі та учні рідної школи, очільники міста та інші небайдужі представники міської громади. Почесними учасниками мітингу звичайно стали ті, кому безпосередньо Ігор обіцяв повернутись – його родина.

 

Доля розсудила інакше. Рівно рік тому сім’я Бобох отримала жахливу звістку про те, що 5 квітня 2016 року о 14-й годині біля Марїнки під час виконання службового обов’язку, захищаючи кордони та честь країни, загинула близька їм людина, вірний син України Ігор Бобоха.

 

Його життєвий шлях, мовби, нічим особливим не відрізнявся від біографій інших наших земляків.Народився 17 липня 1986 року у Фастові. Навчався у ЗОШ І-ІІІ ст. №2. Після її закінчення отримав професію кухаря-кондитера у Фастівському професійно-технічному училищі. Відслужив, зарекомендувавши себе з кращої сторони, в українській армії. Після цього працював у рідній школі кухарем, також трудився в інших організаціях та установах. Тобто, Ігор був звичайним фастівським хлопцем: любив велоспорт, захоплювався рибалкою та автомобілями, будував плани на майбутнє. Але в лютому 2015 року йому довелося забути про мирне життя. Ігоря Бобоху мобілізували до лав Збройних сил України. Служив у підрозділі мінометної батареї 2-го механізованого батальйону 14-ї бригади…

 

І все ж він повернувся. Повернувся туди, де навчався, бігав коридорами, брав участь у спортивних змаганнях. Так, повернувся до рідної школи, та на жаль, в пам’ятній світлині, як герой. Право відкрити її було надано саме найріднішим. Від тепер Ігор щодня з меморіальної дошки зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів, нагадуючи, кому вони мають завдячувати за життя в квітучій мирній Україні.

 

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять бійця та поклали квіти до меморіальної дошки.

-         Сьогоднішня подія – це не тільки привід вшанувати пам'ять мого сина. Це ще один привід віддати шану всім бійцям, які зараз захищають нас в зоні АТО, які загинули, поранені, перебувають у полоні,- зі смутком наголосила матір Ігоря Бобохи Тамара Тихонівна, дякуючи присутнім за те, що цього дня взяли участь у мітингу, таким чином ще раз підтримавши її родину у великому горі. При цьому вона зазначила, що подібні заходи втішають її та інших матерів, які сьогодні внаслідок військової агресії сусідньої держави залишились без любих дітей. На закінчення свого проникливого виступу вона поділилися заповітною мрією, яка безперечно є мрією всіх матерів:

-         Я хочу, щоб наше небо завжди залишалось чистим і мирним. І щоб перемога прийшла до нас як найшвидше.

 

Міський голова Михайло Нетяжук, продовжуючи церемонію, звернув увагу її учасників на те, що це вже другий пам’ятний гранітний знак на стінах ЗОШ І-ІІІ ст. № 2.

-         Та це не просто гранітна дошка. Насамперед – це втілення нашої пам’яті про справжніх героїв, які з гордістю одягнули військову форму, рішуче взяли до рук зброю і стали без остраху до бою з підступним ворогом,- підкреслив у своїй промові міський голова.- Цей знак буде завжди нагадувати нам про славного і простого фастівського хлопця, що це наша земля і він загинув за те, щоб ми могли мирно жити та розбудовувати Батьківщину. Також він щиро подякував матері, вчителям школи за те, що виростили і навчили такого вірного сина Вітчизни. До слів подяки приєднались і бойові побратими Ігоря Бобохи.

 

Великою тугою позначався виступ командира 101 бригади ЗСУ, полковника Миколи Швеця. Доречі, він також випускник ЗОШ І-ІІІ ст. № 2. Бойовий, досвідчений офіцер, добре знає ціну життя і смерті, не одного бійця проводив він в останню путь. І як ніхто наш земляк розуміє і здатен розділяти гіркоту та біль втрати.

 

-         Важко знайти слова, щоб вгамувати чи хоча б притишити горе близьких, чиї рідні загинули, щоб ми мирно вчилися, раділи і насолоджувалися життям, - промовив він. Також полковник попросив фастівчан зробити все можливе і не можливе, щоб смерть героя не була даремною.

 

Разом з тим обнадійливо прозвучали його запевнення в нашій перемозі. Підтримав його і член «Асоціації учасників бойових дій та АТО» капітан Андрій Абрамов. «Ми переможемо, бо за нами правда і добро!» - запевнили учасників церемонії відкриття пам'ятної дошки і всіх фастівчан діючі офіцери українського війська.

 

Пам’ятну дошку на честь загиблого військовослужбовця, фастівчанина Ігоря Бобохи освятив о. Михайло Данилів.