Хто не пам’ятає минулого, не має майбутнього! Так говорять мудрі старі люди і сперечатися із даним висловом тяжко. Виконуючи їх настанови, фастівчани 22 травня, в день 156-ї річниці перепоховання Кобзаря, віддали належну шану Тарасу Шевченку. Традиційно даний захід відбувся біля пам’ятника національного поводиря, виконаного талановитим скульптором, Почесним громадянином міста Анатолієм Древецьким. 

 

Церемонію вшанування Кобзаря та відзначення чергової річниці перепоховання його останків відкрив народний самодіяльний хор «Оберіг».

 

Міський голова Михайло Нетяжук у своєму зверненні до громади говорив про те, що Шевченко – це духовний батько українців, саме Шевченко є ідейним натхненником та помічником сучасним українцям. Його твори і досі надихають земляків, з його іменем сьогодні військовики боронять рідну країну від агресора, його творчість – той дороговказ, який веде до перемоги. Керівник міського осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” Едуард Мондзолевський нагадав присутнім, що честі називатися «славним містом» із уст Кобзаря був удостоєний саме Фастів, а на картині Кобзаря «Церква з дзвіницею» зображена фастівська «Покровська» (або ж Палієва) церква. Почесний громадянин міста Анатолій Древецький висловив переконання, що фастівчани – достойні діти Тараса Шевченка.

 

Виступи перемежовувалися із виконанням творів Шевченка хористами “Дзвінкова криниця” під керівництвом Лілії Максюк. Молебень за упокій душі Великого Кобазря відслужили настоятель греко-католицької церкви (парафія Великомученика Димитрія) отець Віталій та  отець Олег.

 

До підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку від вдячних фастівчан лягли квіти та вінки. Від імені юного покоління міста шану Великому Кобзарю відала учениця ЗОШ №4 Валерія Білошицька.