21 травня 2017 року – дата, пов’язана зі страхітливими подіями в житті українського і кримськотатарського народів, 80-ліття лютнево-березневого (23 лютого – 5 березня 1937 року) пленуму ЦК ВКП(б), який дав старт так званому «Великому терору» 1937-1938 років, у результаті якого, за офіційними даними, було заарештовано за звинуваченням в антирадянській діяльності 1 мільйон 548 тисяч 366 осіб, із яких смертні вироки винесли 689 тисячам 898 особам.

 

Крім того, від кінця 1920-х і до початку 1950-х років з України були виселені 2 млн 880 тис. розкуркулених селян і членів їхніх сімей. Більшість репресованих були українцями, але жертвами терору в Україні стали також кримські татари, поляки, німці, євреї, представники інших національностей. 2 червня 1937 року була схвалена постанова Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якої 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій. Вже до середини листопада 1938 року було винесено 681 692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн ​​осіб були відправлені до таборів.

 

Що ж стосується кримських татар, то спрямована проти них хвиля Великого терору мала головними наслідками не лише фізичне знищення решток гуманітарної й управлінської еліти, а й національну деморалізацію. Першим із помітних кримськотатарських діячів, заарештованих на виконання рішень плетуну ЦК ВКП(б) і вказівок Сталіна стосовно пошуку прихованих «ворогів народу», став редактор республіканської газети «Ені Дунья» Баяджиєв. Це сталося 11 березня 1937 року. Далі «червоне колесо» покотилося безупинно. 5 і 7 квітня заарештовані знані інтелектуали Айвазов й Акчокракли, які тоді викладали в Алупці, 28 квітня – відповідальний працівник радіокомітету Рефатов, 26 травня – колишній редактор газети «Ені Дунья», освітянин Недим, 15 червня – нарком землеробства Кримської АССР Мусаніф і директор педінституту Бекіров, 31 липня – колишній другий секретар обкому партії, потім нарком просвіти Чагар… І, нарешті, 17 вересня опинився за ґратами голова Совнаркому республіки Абдуреїм Самедінов.

 

Арешт за тих обставин означав одне: смерть. На початку Великого терору нарком внутрішніх справ Криму (а разом із тим – керівник структур НКВД на ЧФ) Тіте Лордкіпанідзе гордо звітував, що за період із 1935-го по травень 1937 року ліквідовано 25 шпигунських, контрреволюційних і терористичних груп, розстріляно понад 500 «ворогів». Але такі показники були визнані у Кремлі й на Луб’янці недостатніми – і 22 червня заарештували самого Лордкіпанідзе, а через два місяці – розстріляли.

 

Так, 21 травня фастівчани мали змогу більше дізнатися про трагедію саме кримсько-татарського народу за часів Великого терору. Адже до культурного простору Центру Св.Мартіна завітав Мустафа Джемілєв – легендарний лідер кримських татар.

 

Під час заходу було презентовано біографічне видання про життєвий шлях Мустафи Джемілєва «Незламний» авторства Севгіль Мусаєвої, Аліма Алієва. З паном Мустафою поспілкувався і міський голова Михайло Нетяжук, висловивши щире співчуття лідеру кримсько-татарського народу за поневіряння його земляків за часів Великого терору та, на жаль, в часи сьогодення.

 

Мустафа Джемілєв охоче підписував придбані фастівчанами примірники видання та спілкувався із усіма бажаючими. Багато розповідав про свій життєвий шлях та роки боротьби, а ще – дякував за підтримку зі сторони українського народу.

 

Цього дня в місті були приспущені державні прапори, а в школах заплановано проведення тематичних виховних годин.