У Фастівському краєзнавчому музеї відбулась презентація виставки оригінальних карт «Київщина на картах ХVІ-ХІХ століття», підготовленої Державним архівом Київської області та Вишгородським історико-культурним заповідником. Приурочена вона 85-річчю утворення Київської області.

Відкриття виставки саме у Фастові - невипадкове і символічне,- наголосив на початку презентації міський голова М. Нетяжук. - Наше старовинне місто унікальне, бо славиться багатьма історичними, пам’ятними віхами, які тісно пов’язані з долею України, і на нинішній мапі Київщини  воно посідає примітне місце.

 

Сама по собі виставка для фастівчан, на думку міського голови, має пізнавальну цінність, оскільки напевне що розширить їх світогляд, збільшить знання про рідний край,  а також  стане корисною в контексті майбутніх змін, які чекають нашу область в процесі децентралізації та формування нового адміністративно-територіального устрою.  

Представляла експозицією місцевим краєзнавцям, дослідникам історії, освітянам та великій кількості іншим зацікавленим запропонованою темою відвідувачам музею  начальник відділу використання інформації документів Державного архіву Київської області, кандидат історичних наук О.М. Бєлая, яка особисто стояла у джерел формування виставки. Ольга Миколаївна також підтвердила не випадковість обрання Фастова для презентації цього музейного проекту. Це місто давно цікавило її особисто, як фахівця, своєю історичною минувшиною, з ним пов’язані і родинні спомини.

Свою змістовну і цікаву розповідь історик-архівіст почала з загального ознайомлення з діяльністю Державного архіву Київської області, який зберігає одну з найбагатших у світі збірок  документів, значна частина з яких унікальні та внесені до єдиного реєстру національно-культурного надбання України .

Карти з колекції Державного архіву Київської області пребувають в архівному фонді "Колекція карт та креслень Київської губернії", який створений в середині 50-х pp. XX століття з документів, що зберігалися у декількох фондах державного архіву, зокрема, Київського губернського правління, Київської губернської креслярні, повітових землемірів. Деякі креслення, що зберігаються у цьому фонді, передані з Центрального державного історичного архіву у м. Ленінграді (нині ‒ Санкт-Петербург), Центрального державного історичного архіву у м. Києві. Всього у колекції нараховується 3197 одиниць зберігання ‒ генеральні та поштові карти Київської та інших губерній; карти Азовського, Чорного та Мармурового морів із прикордонними населеними пунктами; карти та плани сіл, військових поселень, міст, повітів Київської губернії; карти шляхів, земельних та лісових ділянок, селянських, поміщицьких та церковних земель, проектів будівель та мостів у населених пунктах Київської губернії, альбоми фотокреслень. Документи колекції датовані 1782-1919 pp.

Чому саме карти, креслення та інші подібні документи становлять таку важливу історичну цінність, начальник відділу Державного архіву Київщини аргументувала висловлюванням відомого географа та мандрівника ПетраСеменова-Тян-Шанского, який зазначав, що будь-яка карта промовляє яскравіше і наочніше за найкращий текст, вона не дозволяє інтерпретувати, бо відбиває те, що є або було реально на землі…

Вперше землі Русі-України разом з історичною територією Київщини були зображені на світових мапах, які були виконані уродженцем Сеути (Марокко) арабським географом Абу-Абдаллага Мухамедом аль-Ідрісі (1099-1164 pp.). Він працював у Сицілії при дворі норманського короля Рожера ІІ та у 1154 р. уклав прямокутні карти світу на 70 аркушах. На них було зображено Київське та Переяславське князівства разом з Києвом та Берисклавом (Переяславом).

Протягом XVI-XІX cт. територія історичної Київщини - князівства, воєводства, полку, намісництва, губернії зображувалась на багатьох картах Європи та Російської імперії, найцікавіші з них і були представлені на виставці.

 Судячи з позитивної реакції присутніх на заході фастівчан, організаторам виставки вповні вдалося досягти поставленої мети: популяризувати історичний потенціал та культурне значення Київщини, підтвердити значення внеску України у загальноєвропейську історію та культуру, привернути увагу до пізньосередньовічної та ранньомодерної історії України, розкрити зв'язки між країнами Європи та України, засвідчити загальнокультурну цінність старовинних історичних карт.

З представленими експонатами, які згруповані у декілька розділів: Дворянські садиби; Церковні та монастирські володіння; Села, селища, містечка; Повіти; Намісництво і губернія; Київщина; Україна; Європа; Світ – можна буде ще ознайомитись до 25 липня включно.