8 серпня до Фастова прийшла Велика Українська Хода – акція, організатором якої є Катерина Валевська. Вона - військовий журналіст, учасниця Революції гідності, яка з перших днів війни стала волонтером. Організувала Валевська цю акцію на честь Героїв Майдану, Героїв АТО та заради миру і перемоги України. Стартувала Велика Українська Хода ще у 2014 році з Майдану Незалежності, де був підписаний прапор столиці України, а потім рушила всіма регіонами України – від міста до міста, щоб пронести Україною дух патріотизму, духовно об'єднати український народ у спільній боротьбі проти російського окупанта.

 

Велика Українська Хода вже пройшла більшу частину нашої країни, єднаючи не лише прапори різних регіонів, але й серця, душі й думки людей. Київщині естафету цього єднання передала Одеська область, наше місто передасть її Запорізькій, після того Велика Українська Хода попрямує на Харківщину. А 13 вересня Катерина Валевська, яка побувала у багатьох-багатьох українських містах – у тому числі й у прифронтовій і фронтовій зонах - повернеться до Києва.

У Фастові Велику Українську Ходу зустрічали велелюдно. І – з вдячністю. Більше того, міський голова Михайло Нетяжук сказав, що для нас це велика честь. Додавши при цьому, що близько шестиста прапорів, які майорять у місті, де ще у 1918-му єдналася Україна, - це справді символічно. А, передаючи Валевській прапор Фастова, наголосив: долучаючись своїм прапором до єднання, ми, фастівчани, згадуємо п’ятнадцятьох своїх земляків, які поклали свої голови за те, щоб наша Україна була єдиною і вільною.

І міський голова, і представник Асоціації учасників АТО та учасників бойових дій Андрій Абрамов подякували Катерині Валевській і за її грандіозну ідею, і за те, що нагадує всім цією акцією: в Україні іде війна, і головне завдання українців зараз – гуртуватися і допомагати тим, хто захищає державу і кожного з нас.

А після виступів та хвилини мовчання і покладання квітів до пам’ятного місця на вшанування Героїв Небесної Сотні на прапорі нашого міста, бережно розкладеному Катериною Валевською на столі, кожен охочий міг написати своє послання і своє побажання.