Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 за № 504/96-ВР врегульовано державні гарантії права громадян на відпустки, визначено умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відпочинку, відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також виховання дітей та іншого. Одним із видів відпусток є «соціальна відпустка».

 

Соціальні відпустки бувають 3-х видів, а саме:

 

надається на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:

1) до пологів - 70 календарних днів;

2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

 

Особам,  які  усиновили  новонароджених дітей безпосередньо з пологового  будинку, надається  відпустка   з   дня   усиновлення тривалістю  56  календарних  днів  (70 календарних  днів  -   при усиновленні  двох  і  більше  дітей).  У  разі усиновлення дитини (дітей)  обома  батьками  вказана  відпустка  надається  одному  з батьків  на  їх  розсуд.

Відповідно до вимог Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 18.01.2001 за № 2240-ІІІ допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) на період відпустки у зв’язку з вагітністю  та пологами.

 

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 18.01.2001 за № 2240-ІІІ допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати, обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

 

Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ця відпустка  може  бути  використана  матір'ю дитини повністю або частинами.  Крім цього батько дитини, баба, діт чи інший родич, який фактично доглядає дитину або особа, яка усиновила дитину з пологового будинку, чи взяла під опіку також має право на оформлення зазначеної відпустки.

 

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 Кодексу законів про працю України) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

 

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

 

Крім того, за працівником  зберігається його посада, тобто працівника не можна звільнити або скоротити під час такої відпустки.

 

Відпустка по догляду за дитиною по досягнення неї 6-річного віку надається тільки у випадку надання відповідної довідки про стан здоров’я дитини. У цій довідці повинно бути зазначено, що ця дитина не може перебувати у дитячому закладі, що вона потребує догляду тільки в домашніх умовах. Така довідка, при необхідності, оновлюється кожен рік для продовження цієї відпустки. Але це вже відпустка без збереження заробітної плати, без збереження стажу та без фінансової допомоги від держави, хоча посада зберігається за жінкою і в цьому випадку.