Від 15.12.2017                                                                                             № 519

м. Фастів

 

 

 

З метою ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення їх споживання та втрат в бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві міста, впровадження заходів з енергозбереження через альтернативні та відновлювальні джерела енергії, відповідно до Законів України «Про енергозбереження», «Про альтернативні види палива», «Про альтернативні джерела енергії», розпоряджень Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №1071-р «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», від 01.10.2014 №902-р «Про Національний план дій з відновлюваної енергетики
на період до 2020 року», від 25.11.2015 №1228-р «Про Національний план дій
з енергоефективності на період до 2020 року», від 24.07.2013 №669-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання регіональних та місцевих програм підвищення енергоефективності», а також Програми енергозбереження (підвищення енергоефективності) Київської області на 2017 – 2020 роки, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 року №313-14-VII, керуючись пп.1 п.а. ст.27, п.1 ч.2 ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет міської ради вирішив:

1. Погодити «Програмуз енергозбереження та енергоефективності міста Фастова
на 2018-2020 роки» (додається).

2. Подати на затвердження міської ради «Програму з енергозбереження
та енергоефективності міста Фастова на 2018-2020 роки».

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови
з капітального будівництва Криворога В.Л.

 

 

 

 

 

Додаток

до рішення міськвиконкому

від  15.12.2017  № 519

 

 

Програма з енергозбереження та енергоефективності міста Фастова на 2018-2020 роки (далі – Програма) спрямована на ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення їх споживання та втрат в бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві міста, шляхом реалізації технічних, інноваційних рішень, створення економічно привабливих умов для інвестиційних проектів з енергозбереження у даних сферах.

За останні роки для України питання підвищення ефективності, енерговикористання, реалізації політики енергоспоживання, створення й удосконалення енергоринку
та підвищення ефективності функціонування енергетики в цілому набули особливої актуальності і безпосередньо пов’язані з енергобезпекою країни.

 Саме тому енергозбереження на державному рівні визнано одним із пріоритетів економічної політики держави. В умовах залежності економіки України від імпорту паливно-енергетичних ресурсів і тенденції зростання цін на енергоносії їх ефективне використання стало нагальною потребою.

Із середини 70-х років минулого століття у світі активно впроваджуються заходи
з енергозбереження, а в Україні, наразі, споживання енергоресурсів у 3-4 рази вище ніж
у Європі. Середнє питоме споживання теплової енергії будівель в Україні в 2 рази вище ніж у країнах Європейського Союзу.

Проблема  неефективного  використання  енергоресурсів присутня в усіх секторах  економіки Київської області, також у бюджетній сфері та у житлово-комунальному господарстві області. Довгий термін експлуатації призвів до зношеності котельного
та технологічного обладнання, що використовується для теплопостачання. Це, в свою чергу, призвело до надмірних витрат паливно-енергетичних ресурсів, понаднормованих втрат енергії, а отже – до підвищення  тарифів та  збільшення  витрат  населення  на  закупівлю  комунальних  послуг.  Як  наслідок, перевитрати  паливно-енергетичних ресурсів призвели до  збільшення  бюджетних  видатків  та  значного підвищення  вартості житлово-комунальних послуг.

Особливо гострою є проблема енергозбереження для бюджетних організацій.
З одного боку, це обумовлено соціальним значенням цих об'єктів, з іншого боку, наявністю морально застарілого, низькоефективного котельного обладнання та відсутності реалізації енергозберігаючих заходів, що в свою чергу є одними з основних причин дефіциту коштів
у бюджетах усіх рівнів.

Відсутність системного аналізу контролю за режимами електро- тепло-
та водоспоживання об'єктів не дає змогу точніше прорахувати ефект від впровадження енергозберігаючих заходів.

 

Метою Програми є підвищення рівня ефективності використання енергоносіїв (насамперед блакитного палива) та електроенергії, а також впровадження заходів 
з енергозбереження, використовуючи альтернативні та відновлювальні джерела енергії.

Дані заходи стосуються таких ключових секторів інфраструктури міста: соціальної сфери, комунальної, сфери послуг (вуличне освітлення, ТПВ та інше).

Головним завданням Програми є створення економічних і соціальних умов
для забезпечення максимально ефективного та раціонального використання енергетичних ресурсів.

 

Найбільший потенціал в напрямку енергозаощадження має соціальний сектор, а саме будівлі навчально-виховних та освітніх (дитячі садки, школи), оздоровчо-лікувальних, культурно-мистецьких закладів (лікарні, музеї, палац культури і. т.д.). Потрібно також проводити термомодернізацію житлового сектору (приватної та комунальної власності), багатоповерхових будинків,. В першу чергу це стосується зовнішнього утеплення фасадів, заміни покрівлі, заміни віконних та дверних пройомів, утеплення підвальних приміщень, заміна теплопунктів.

Також до пріоритетних напрямків підвищення енергоефективності
та енергозбереження слід віднести:

1. У комунальному господарстві – модернізація вуличного освітлення шляхом заміни ламп розжарювання на енергозберігаючі та світлодіодні лампи.

Загальна протяжність мереж зовнішнього освітлення вулиць міста становить приблизно 200 км. Нараховується близько 4800 одиниць світлоточок, з них: 3000 одиниць ламп розжарювання ЛОН 500; 1500 одиниць ртутних ламп ДРЛ -250, 300 одиниць натрієвих джерел світла ДНаТ-150.

Враховуючи величезні витрати електроенергії на забезпечення освітлення, а також значні викиди СО₂ в атмосферу (насамперед від ламп розжарювання) необхідно провести модернізацію (заміну) існуючих ламп більш сучасними.

2. Переведення опалення котелень, де це є економічно доцільним і не створює додаткових загроз комфорту мешканцям міста та екології, з природного газу
на альтернативні види палива (пелети, інше).

На даний час в місті функціонує 27 котелень, які працюють на блакитному паливі
та забезпечують теплом будівлі комунальної та бюджетної сфери, будівлі навчально-виховних, освітніх, спортивних, лікувальних, культурних закладів. Вік котелень
(рік введення в експлуатацію) переважно молодий – тільки 4 котельні старші 2000 року,
6 котелень 2000-2002 років, решта 17 котелень не перевищують вік експлуатації  - 9 років.

Необхідно, і є економічно доцільним, котельні, які споживають найбільший об’єм природного газу,  перевести на альтернативні види палива, а саме - окреме встановлення (поруч з газовими) твердопаливних котлів з пелетним пальником. Дані заходи дадуть можливість зекономити  енергоносіїв (в грошовому виразі) близько 45-60% в рік.

3. У альтернативній енергетиці – розробка проекту будівництва сміттєпереробного комплексу.

Щорічно  в місті утворюється близько 22 тис. тон твердих побутових відходів,
і з кожним роком спостерігається тенденція до зростання. Діючий полігон твердих побутових відходів є переповненим.  

Як варіант виходу із ситуації, що склалась, є будівництво сміттєпереробного комплексу, з урахуванням економічних та екологічних технологій, які відповідають сучасним умовам і вимогам, а саме переробка твердих побутових відходів, використовуючи на даний час найсучаснішу технологію їх утилізації - технологію піролізу – термічне розкладання твердих побутових відходів з виробленням синтез-газу для подальшого його спалювання в когенераційному (або газоелектрогенераційному) устаткуванні
для вироблення електроенергії.

4. У відновлювальній енергетиці – розробка проекту будівництва міні гідроелектростанції на водному ресурсі міста - р. Унава.

На даний час одним з найперспективніших напрямків отримання електроенергії
з використанням відновлювальних джерел енергії є енергія води (водних ресурсів). Враховуючи те, що місто Фастів має водний ресурс (річку Унаву) та вже збудовані дві греблі – даною Програмою передбачається розробка проектубудівництва малої (міні) ГЕС максимальної потужності, яку дозволяють отримати параметри греблі, швидкість течії річки, об’єм та потужність водного потоку.