Запуск чесної приватизації дозволить знайти ефективного власника для державних підприємств, відродити на них потужне виробництво, залучити  додаткові інвестиції і створити нові робочі місця з гідною зарплатою

 

 Сьогодні, 18 січня, Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект (№7066) «Про приватизацію державного майна». Законопроект дає можливість розморозити велику приватизацію і прискорити продаж малих об’єктів державної власності за новими, абсолютно прозорими, зрозумілими і конкурентними правилами. Але це не означає, що держава повністю позбудеться своїх активів. В державній власності залишаться стратегічні підприємства, а також об’єкти, які виконують важливі державні, соціальні та інші функції. Про продаж таких об’єктів не може навіть йтися. Решта неефективних або взагалі фактично «мертвих» підприємств мають бути якомога швидше приватизовані.  Запуск тисяч підприємств стане додатковим потужним стимулом розвитку вітчизняної економіки.

 

 

Всі об’єкти державної власності, які можуть бути продані, розподілені на дві групи: об’єкти великої приватизації і  об’єкти малої приватизації.  Об’єкти великої приватизації – обмежена кількість особливо важливих підприємств, перелік яких затверджується Кабміном (близько 50-60 з 800). Наприклад, Одеський припортовий завод. Об’єкти малої приватизації - це різноманітні активи, від приміщень та санаторіїв до невеликих виробництв на кшталт хлібозаводу, елеватору,  або готелів. Перелік приватизації подібних об’єктів, що перебувають у державній власності, затверджує Фонд держмайна, в комунальній – місцевою радою. Переліки об’єктів приватизації є відкритими.

 

Об’єкти малої приватизації продаються шляхом відкритого інтернет-аукціону. Об’єкти великої приватизації реалізуються на аукціоні з залученням інвестиційного радника.

Зараз державні підприємства поділяються на 6 груп, для кожної з яких існують свої правила продажу. Також зараз діє 5 різних способів продажу. У тому числі, за спеціальними законами, що регулюють особливості продажу об’єктів окремих галузей. В таких законах можуть бути прописані правила продажу під конкретного покупця, що робить процес продажу глибоко корупційним, заважає приходу реальних інвесторів. Тепер правила для продажу уніфіковані для об’єктів малої та об’єктів великої приватизації.

Суттєво  зменшено термін підготовки об’єкту до приватизації. Зменшуються вимоги до гарантійного депозиту учасників торгів  (з 5-20% до 5% від стартової ціни). Коли новий закон набере чинності, вже не потрібно буде витрачати час та гроші на довготривалу та часто неякісну оцінку активу начебто незалежним оцінщиком. Стартова ціна на об’єкт  визначатиметься балансовою вартістю.

Малі підприємства продаються  в стандартному порядку через інтернет-аукціон (наприклад, Prozorro.Продажі). Це зробить малу приватизацію масовою. Електронний аукціон відкриває доступ до об’єктів малої приватизації всім бажаючим (фізичним, юридичним особам, малим підприємцям тощо). Інформація про запропонований до продажу об’єкт публікується в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті ФДМУ або на сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі. Стартова ціна визначається на рівні вартості чистих активів або 0, якщо вона від’ємна. Далі збираються заявки від учасників, проводиться 3 раунди аукціону з підвищенням ціни, за результатами яких з переможцем укладається угода купівлі-продажу. За наявності лише одного потенційного покупця об’єкт виставляється на продаж повторно. Таким чином конкуренція зберігається за будь-яких умов.

 

Готувати великі об’єкти  до продажу буде радник – один з найбільших світових інвестиційних банків, який обиратиметься на конкурсі. Наприклад, для виробництв - UBS, Citi, JP Morgan. Радник готуватиме інформаційний пакет про виставлений на продаж об’єкт, формуватиме пропозицію стартової ціни, шукатиме потенційних покупців. Залучення радника з ім’ям до передприватизаційної підготовки великих об’єктів дозволить розширити коло потенційних інвесторів. Відтак зросте конкуренція та фінальна ціна продажу.

По завершенні підготовки об’єкту до продажу ФДМУ оголошує про проведення аукціону, встановлює стартові умови на основні пропозицій радника. умови продажу в т.ч. стартову ціну затверджує уряд. Далі оголошується конкурс і відкривається прийом заявок, які ретельно перевіряються, в тому числі на предмет походження коштів. Така перевірка унеможливить участь у торгах осіб, пов’язаних з країною-агресором. Об’єкт продається на аукціоні.

Для інвестора створюються сприятливі умови для початку роботи. Зокрема, забороняється порушення справ про банкрутство протягом 1 року з моменту продажу об’єкту. Це дасть можливість інвестору розрахуватися з боргами та не втратити підприємство на користь кредиторів. Також до 3-х років обмежується строк можливого оскарження результатів продажу, що не дозволить рейдерам втягнути інвестора в нескінченну судову тяганину.

Спір між державою і інвестором може бути вирішений в міжнародному арбітражі (застосування права іноземних держав за згодою сторін). Зазвичай інвестори будуть зацікавлені у використанні англійського права, яке найбільше захищає права обох сторін. Чому уряд запропонував цю новацію? По-перше, це сприятиме розширенню кола потенційних інвесторів. Особливо за рахунок тих кампаній, які ніколи не вели бізнес в Україні. Така норма гарантуватиме абсолютний захист інтересів інвесторів, що сприятиме підвищенню довіри до нашої держави. По-друге, ця норма стане запобіжником від корумпованої вітчизняної судової системи, гарантією неупередженого розгляду справи.  Офіційні витрати на розгляд справи в міжнародному арбітражі вище, ніж в вітчизняному. Але неофіційні витрати у вітчизняному судовому процесі можуть бути набагато вищі.