Раніше вже повідомлялося про виїзне засідання міської постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 15 червня 2018 року поруч з пляжем №2, у зв’язку з виявленням загиблої риби в прибережній зоні річки та місцях відпочинку населення на воді.

 

Тоді ж, під час роботи комісії, директором Іхтіопатологічної лабораторії Державного агентства рибного господарства України Оленою Олійник були відібрані проби води з річки та екземпляри загиблої риби для проведення лабораторних досліджень та надання відповідних висновків щодо причин загибелі риби.

 

Так, на сьогоднішній день Іхтіопатологічною лабораторією надано наступну інформацію та рекомендації.

 

Згідно з результатами проведених гідрохімічних досліджень річкової води, є загроза виникнення заморних явищ – загибелі риби. Вміст розчиненого кисню та водневий показник (рН) вказують на посилене «цвітіння» води.

 

У водоймах часто відбувається «цвітіння» води, пов’язане з інтенсивним розвитком синьо-зелених водоростей, які у процесі своєї життєдіяльності виділяють токсичні речовини, шкідливі для організму риби. При сильному «цвітінні» води влітку відбувається зниження вмісту кисню (до 0,5 мг/л О₂) та накопичення токсинів синьо-зелених водоростей, що зумовлює задуху риби у водоймах. Адже витрачається кисень в основному  на дихання водних організмів та на процеси самоочищення водойми – окислення надлишкової кількості органічних та неорганічних речовин.

 

Низький вміст кисню у воді зумовлює і несприятливі зоогігієнічні умови у водоймах, при цьому створюються передумови для накопичення органічних речовин, розмноження сапрофітної мікрофлори, яка може негативно впливати на життєздатність риб. Тривале перебування риб у воді з низьким вмістом кисню знижує їх активність і значно зменшує опірність організму риби до збудників хвороб.

 

На даний час для покращення ситуації у водоймі слід вжити заходи, спрямовані на підвищення вмісту розчиненого у воді кисню – рекомендовано організувати рух човнів по водному дзеркалу водойми для перемішування води. Адже, при надмірному інтенсивному розвитку фітопланктону у водоймах, у безвітряну погоду, за відсутності перемішування прошарків води, можливий нерівномірний вертикальний розподіл кисню. Біля дна його вміст може дорівнювати нулю, а у поверхневих прошарках води відбувається перенасичення киснем до 250-300%. Це явище – киснева стратифікація. Якщо киснева стратифікація триває більше однієї доби, виникають заморні явища, так як у придонних прошарках води утворюються отруйні продукти безкисневого розпаду органічних речовин (сірководень, метан, аміак).

 

Для очищення та покращення якості води можливе внесення одного із таких засобів:

1. Внесення культури живої хлорели (суспензія).

2. Внесення мікробіологічних препаратів.

 

На сьогоднішній день, відповідно наданих Іхтіопатологічною лабораторією Державного агентства рибного господарства України рекомендацій, рибним господарством «Унава» внесено 6000 літрів суспензії мікроводорослі хлорела в річку.