Безмежна любов до музики та бажання творити – таким є талановитий, цікавий та енергійний керівник Фастівського народного хору «Козацький оберіг» Толстих Станіслав Тимофійович. Учора він відсвяткував свій 80-річний ювілей.

 

«…Де б не працював ювіляр, у якому оточенні не був, яких би висот не досягав, він несе з собою у життя батьківський заповіт – чесного, доброзичливого ставлення до оточуючих і вимогливого та самокритичного ставлення до себе. І сьогодні Станіслав Тимофійович не зраджує ні на йоту принципам людяності, порядності, чесності. Для оточуючих він залишається незмінним. Хіба що у життєвій біографії років побільшало і карби на душі поглибшали…». Так, з безмежною повагою та любов’ю, про нього пишуть його колеги, однодумці – ті, хто поважає та цінує Станіслава Тимофійовича.

 

Життя Станіслава Тимофійовича було нелегким. Будучи у дитячому віці сім’я Толстих зазнала переслідувань та гонінь, адже дядько малого Стаса займав висові військові чини. З 1943 року родина жила у землянці –  їх хата згоріла і усе майно було втрачено. Зазнав Станіслав Тимофійович і післявоєнного голоду – він знає ціну хліба, адже для того, щоб вижити, потай повинен був збирати колоски на колгоспному колі.

 

Після закінчення школи юний Станіслав вступив на навчання до Червоняньского фабрично-заводського училища на спеціаліста машиніста-турбініста. Але разом з тим брав участь у культурному житті навчального закладу – був у танцювальному та хоровому гуртках, грав в оркестрі народних і духових інструментів.

 

Перебуваючи після армії на військовому будівництві на далекому Уралі, Станіслав Тимофійович створив хор під назвою «Ми з України», членами якого стали військові-українці та їх дружини. Пізніше, з 1964 по 1968 роки працював на посаді директора та художнього керівника будинку культури Червонянського цукрокомбінату, разом з тим створив та керував хором «Оберіг». Через певні ідеологічні непорозуміння Станіслав Тимофійович виїхав до Києва, де працював у метрополітені, а вже з 1968 року оселився на Фастівщині, в с.Кожанка, де проживає і до цього часу.

 

По закінченню Житомирського культурно-освітнього училища на хормейстерсько-диригенстському відділенні по класу баяна, влаштувався на посаду хормейстера будинку культури цукрового заводу у с.Кожанка.

 

З 2003 року перейшов працювати у Фастівський міський палац культури на 0,5 ставки керівника хору «Дзвінкова криниця».  Цей хор, до слова, за керівництва Станіслава Тимофійовича, отримав високу нагороду – звання народного, став дипломантом та лауреатом багатьох конкурсів, фестивалів козацької народної творчості, мистецьких свят тощо.

 

2011-2012 роки для Станіслава Толстих були нелегкими – підводило здоров’я. За цей час хор «Дзвінкова криниця» отримав нового керівника. Та любов до музики і української пісні все ж переважила, і мудрий керівник створив хор «Козацький оберіг», який сьогодні активно працює.Склад хору налічує до 40 чоловік – творчість об’єднала людей найрізноманітніших професій та поглядів на життя.

 

Привітати Станіслава Тимофійовича у день його ювілею прийшли керівники міста та району, а також колеги, друзі та побратими – козаки Фастівського куреня Українського козацтва. Бажали ювіляру міцного здоров’я, а ще оптимізму, наснаги, нових звершень, творчої енергії та успіхів в усіх починаннях!