Невійськові ініціативи НАТО в Україні
Відносини Україна-НАТО та ставлення українського суспільства до Альянсу не були простими, але ситуація почала корінним чином змінюватися з розв’язанням Росією агресії проти України. У протистоянні російській військовій агресії Україна не отримала безпосередньої військової підтримки Альянсу у вигляді втручання, оскільки вона не є членом НАТО і, відповідно, не входить до його системи безпеки. Це свідчить про актуалізацію розвитку Особливого співробітництва між Україною і НАТО у невійськовому вимірі.Багато прихильників членства України в НАТО не знають про невійськові напрямки діяльності Альянсу, зокрема: політичну співпрацю; розвиток цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та внутрішніх реформ; протидію надзвичайним ситуаціям; науково-технічне співробітництво; розвиток цивільного персоналу сектору безпеки; протидію кібер-загрозам; енергетичну безпеку. Невоєнні напрямки діяльності НАТО були ініційовані майже шістдесят років тому у 1956 році так званим Комітетом Трьох, який рекомендував розвивати їх з метою посилення внутрішньої солідарності, узгодженості та єдності Альянсу, а також для кращого розуміння у країнах, які не є членами НАТО, діяльності цього воєнно-політичного блоку.
НАТО наряду з непрямою військовою допомогою у вигляді підготовки українських військовослужбовців інструкторами НАТО, проведення спільних навчань та постачання обладнання й екіпіровки, є надзвичайно важливим для розвитку нашої держави. Чотири з п’яти Цільових фондів НАТО з допомоги Україні, а саме щодо кіберзахисту, логістики, переходу від військової кар’єри і медичної реабілітації, стосуються невійськової співпраці. Розвиваючи їх, Україна отримує потужну міжнародну підтримку, допомогу у медичному забезпеченні, проведенні внутрішніх реформ, подоланні наслідків природних лих, забезпеченні енергетичної та інформаційної безпеки.
Важливим напрямком допомоги НАТО Україні стали лікування і медична реабілітація поранених, а також забезпечення обладнанням медично-лікувальних закладів України та підготовка спеціалізованого персоналу. Підписана Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Агенцією НАТО з підтримки надала Україні можливість в рамках відповідного Цільового фонду Альянсу отримати допомогу з фізичної реабілітації військовослужбовців, поранених в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях. Українські військові пройшли або продовжують проходити лікування та реабілітацію в медичних закладах країн-членів НАТО, зокрема, США, Німеччини, Польщі, Литви. Перспективним у цьому плані видається підвищення спроможностей українських медиків надавати медичну допомогу українським пораненим, що передбачає забезпечення українських медичних підрозділів, госпіталів та лікарень необхідним обладнанням для врятування життя українських воїнів.
Північно-Атлантичний Альянс бере безпосередню участь у вирішенні одного із найголовніших для українського суспільства завдань - реформуванні України. У НАТО за участю представника України розроблений проект типової навчальної антикорупційної програми для сектору безпеки і оборони, яка також застосовуватиметься в Україні, що здійснюється в рамках Ініціативи НАТО з розбудови доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій. В подальшому важливим елементом реформування українського сектору безпеки та оборони має стати посилення демократичного цивільного контролю над збройними силами та службами безпеки, на що звертає увагу Альянс. Тут важлива роль відводиться парламентському контролю, тісній комунікації між силовими структурами і громадськими організаціями та вже досить активному міжпарламентському співробітництву Україна-НАТО.
Активна співпраця між Україною і НАТО в сфері протидії надзвичайним ситуаціям дозволяє спільно нейтралізувати виникаючі природні лиха в Україні та сусідніх країнах-членах Альянсу в рамках роботи Спільної Україна-НАТО.
Особливу увагу НАТО звертає на безпеку енергетичної інфраструктури, ядерну безпеку, протидію змінам клімату та енергетичну ефективність. Україна перебуває в постійній комунікації з НАТО щодо енергетичних питань.
В перспективі поглиблена невійськова співпраця з НАТО дозволить Україні наблизитись до стандартів Альянсу, здійснити внутрішні демократичні перетворення та підвищити ефективність цивільних секторів безпеки нашої країни. Крім того, ця сторона співробітництва надасть можливість великій частині українського населення безпосередньо відчути її результати та краще зрозуміти сутність Організації Північно-Атлантичного Договору.
42% українців вважають членство у НАТО кращою гарантією національної безпеки – опитування
42% українців, станом на серпень 2018 року, вважають НАТО найкращою гарантією національної безпеки. Це утричі більше, ніж у квітні 2012 року (13%), але менше, ніж у 2015-17 роках (46-47%). Найбільший рівень підтримки членства у НАТО – на Заході (71%) та в Центрі (52%). На Сході та Півдні ідею членства в Альянсі підтримують 32% та 20% відповідно. Такими виявилися результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім.Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології. Дослідження проводили 16-28 серпня по всій території України, крім окупованих територій. Загалом опитали 2041 респондента. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
«Ми бачимо, що сформувався стійкий «кістяк» підтримки членства у НАТО. Ця підтримка у межах 40% вже стійка і найближчим часом навряд чи кудись подінеться. З іншого боку, можна бачити, як протягом останніх років динамічно зростає підтримка позаблоковості. Останні цифри, які ми зафіксували – 35%, у 2015 році було ще 23%. Але варто зазначити, що цей варіант підтримується із суттєвим відривом на півдні та сході країни», – зазначив Руслан Кермач, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, на презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.
-min.jpg)
Якби референдум щодо членства України в НАТО проходив у серпні 2018 року, у ньому взяли б участь 63% громадян. Із них, членство в Альянсі підтримали б 67%, «проти» проголосували б 28%, «не визначилися» – 5%. При цьому, на Заході та у Центрі «за» голосували б 69% і 49% відповідно; «не визначилися» 18% і 20%. На Півдні та Сході «за» членство голосували б 21% і 25% респондентів, «проти» – 65% і 64%.
Головним аргументом для тих, хто підтримує членство України в НАТО, є гарантія безпеки – так відповіли 76% прихильників членства. 34% вважають, що це допоможе протистояти російській агресії і повернути окуповані території; 32% – що допоможе зміцнити армію. Серед тих, хто проти членства, найбільш вагомим аргументом – для 47% – є те, що Україна може бути втягнена у військові дії НАТО. 30% продовжують сприймати Альянс як «агресивний військовий блок».
Опитування продемонструвало, що більшість українців недостатньо або погано обізнані про функції Альянсу і механізм прийняття рішень. «Добре обізнаними» вважають себе 11%, тоді як 55% відповіли, що знають недостатньо. Найбільша обізнаність про ці питання – на заході та в центрі. Про те, що в інформаційному просторі чимало інформації про НАТО, ствердно відповіли 14% (найбільше – у Центрі, 21%; найменше – на Сході, 1%). 21% вважають, що в Україні не проводиться жодна інформаційна кампанія про Альянс (на Сході – 42%). Найбільш цікавими для себе темами про НАТО називають переваги та недоліки для України у разі вступу до Альянсу – 45%, також – вплив на рівень життя звичайних громадян (32%) та вплив на економічну ситуацію (27%).
«Зрозуміло, що НАТО – не та тема, яку обговорюватиме між собою звичайна українська родина. Із цих цифр ми бачимо, що розуміння основних фактів про Альянс вже покращилося, але все ще є дуже багато стереотипів і міфів, які збереглися з радянського минулого і потім «підгодовувалися» різними політичними силами. І, будьмо відвертими, діє дуже потужна російська пропаганда проти НАТО – не лише у самій Росії, але також Україні, Молдові, Білорусії, навіть самих країнах-членах. […] Сподіваюся, через декілька років замість «агресивний імперіалістичний блок» ключовими словами [у свідомості людей] стануть «союзництво», «політична військова організація» і «колективна безпека», – зазначила Барбора Маронкова, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні.
Полковник Сергій Вербицький, заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідувач відділу оборонно-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, нагадав, що в Україні діє Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО – дорожня карта дій, які наближають Україну до членства. У її рамках є низка галузевих проектів – наприклад, розбудова системи гарантування якості оборонної продукції за стандартами НАТО, розбудова прозорості […] та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних та безпекових інституцій тощо. Оцінка виконання програми у 2018 році починається вже цього тижня. Порівняно з 2016 роком, кількість запланованих заходів зросла з 255 до 444.
Ганна Гопко, народний депутат України (позафракційна), заступник співголови міжпарламентської ради України – НАТО, наголосила на необхідності працювати над консенсусом у парламенті, щоб мати необхідну кількість голосів для закріплення євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень у Конституції та ухвалення законопроектів, важливих у контексті євроатлантичної інтеграції – про парламентський контроль над спецслужбами, реформу СБУ, про розвідку, про доступ до державної таємниці і прозорість у секторі оборонно-промислового комплексу. «Хотілося б, що кандидати, які вже декларують пріоритетом членство в ЄС і НАТО, підтвердили свої наміри голосуванням за ці важливі законопроекти, які потім, коли буде черговий Саміт НАТО, підтвердять, що ми досягли певного прогресу», – зазначила Ганна Гопко.
«Хотілося б, щоб під час майбутньої виборчої кампанії тему НАТО не експлуатували. Деякі політичні сили, як бачимо, наполягають на позаблоковості. Мені здається, це абсолютно деструктивно, тому що це може нас відірвати від будь-якої міжнародної допомоги. Для України важливо досягти тих критеріїв, які дадуть нам можливість членства, і чекати слушного моменту», – зазначив Сергій Джердж, голова Громадської ліги «Україна–НАТО», заступник голови Громадської ради при Міністерстві закордонних справ України.
«Політика «відчинених дверей» працює і Україна, попри російську агресію, має шанси […] Україна вже зараз витрачає понад 5% ВВП на сектор безпеки і оборони, має одну з найпотужніших армій з унікальним практичним досвідом, і тому ми можемо розглядатися як партнер, який може бути контриб’ютором», – підсумувала Ганна Гопко.
Матеріали від Українського кризового
медіа-центру за 11 вересня 2018 року
