Адміністративні послуги
- Повний перелік послуг
- Реєстрація, зняття з реєстрації місця проживання
- Паспорт громадянина України
- Державна реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та речових прав на нерухоме майно
- Держгеокадастр
- Адмінпослуги підрозділів виконавчого комітету Фастівської міської ради (діти, земельні питання, архітектура тощо)
- Оформлення документів дозвільного характеру
ЖКГ
- КП Фастівської міської ради «Фастівтепломережа»
- КП Фастівської міської ради «Фастівводоканал»
- Фастівська Житлово-експлуатаційна контора
- Фастівський Комбінат комунальних підприємств
- КП «Центр торгівлі та благоустрою»
- КП «Фастівське БТІ»
- Плани роботи на тиждень
- Звіт про роботу за поточний тиждень
- Актуально-енергозбереження
- Фастівська філія по експлуатації газового господарства ВАТ "Київоблгаз"
- Житлова політика
- Питання землі та майна
Люстрація
Міські програми
ЗМІ Фастівщини
Користувацький вхід
Головні новини
До уваги внутрішньо-переміщених осіб! Порядок визнання факту смерті на Тимчасово окупованій території України та відкриття спадщини
Вт, 11/12/2018 - 10:08 | Адміністрація2
На сьогоднішный день багато громадян, які переїхали з тимчасово окупованої території України, стикаються з проблемою оформлення спадщини та реєстрації права власності, яке розташоване на підконтрольній території України.
Це пов’язано з тим, що будь-які документи, видані на тимчасово окупованій території, вважаються недійсними і не створюють правових наслідків. Тому у громадян виникають труднощі при отриманні свідоцтв про смерть, і як наслідок відкриття спадщини.
Отже, як отримати свідоцтво про смерть людини, яка померла на тимчасово окупованій території.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за № 1207-VII, Тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за № 1207-VII, на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за № 1207-VII,передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за № 1207-VII,громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18.10.2000, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 за № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України. Розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах Державної реєстрації актів цивільного стану не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначений Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Таким чином, для встановлення факту смерті до суду необхідно надати докази, які засвідчують:
- факт смерті;
- родинні зв’язки заявника з померлим;
- відмову відділу РАЦСу у державній реєстрації смерті.
Доказами, які засвідчують факт смерті можуть бути:
- лікарське свідоцтво про смерть,
- довідка про причини смерті,
- свідоцтво про смерть, яке видане органами на тимчасово окупованій території.
При підтвердженні родинних зв’язків слід керуватися загальними положеннями Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, де зазначено, що родичами є син, донька, батько, мати, онук, онучка, дід, баба, брати та сестри.
У даному випадку доказами будуть свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, а також інші докази, які можуть підтвердити ступінь спорідненості.
Хоча законодавство передбачає порядок встановлення факту смерті, однак в деякій мірі бюрократичної процедури все ж не уникнути, так як перед поданням заяви до суду необхідно отримати відмову відділу ДРАЦСу у державній реєстрації смерті.
Заяви про встановлення факту смерті приймаються до провадження і розглядаються судом за умови подання заявниками документів про відмову відділу ДРАЦСу в державній реєстрації смерті.
Для отримання такої відмови родичам померлого за місцем знаходження суду потрібно звернутися до відділу ДРАЦСу з заявою про реєстрацію смерті та отримати письмову відмову у реєстрації смерті на підставі даної заяви. Тобто, необхідно отримати письмовий доказ того, що Ваші права та інтереси не можна захистити в позасудовому порядку.
Після того, як всі докази зібрані, необхідно написати до суду заяву про встановлення факту смерті.
Заява про встановлення факту смерті повинна містити:
- найменування суду до якого подається заява;
- ПІБ заявника, його місце реєстрації та проживання, поштовий індекс та номер телефону;
- зміст вимог, виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину,
- перелік документів, які додаються до заяви.
Також, у заяві обов’язково потрібно вказати заінтересованих осіб. У даному випадку це будуть близькі родичі померлого та відділ ДРАЦСу, який відмовив у реєстрації смерті.
До заяви додаються копії всіх доказів, копії заяви для кожної заінтересованої особи, а також оригінал квитанції про оплату судового збору.
Отримавши судове рішення, родичам необхідно знову звернутись до до відділу ДРАЦСу з заявою про реєстрацію смерті на підставі судового рішення та отримати свідоцтво про смерть.
Таким чином, після отримання свідоцтва про смерть, спадкоємці мають право звертатись до будь-якого нотаріуса з заявою про прийняття спадщини на підконтрольній території Україні.
Якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або основана частина його майна знаходиться на такій території, то місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви спадкоємців.
Крім цього, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Таким, чином спадкоємець повинен подати заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця.
Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Теги: Інші новини, Інші джерела