Уже вдруге на мальовничому Заліщанському півострові, що на Тернопільщині, організовується кубок із футболу пам’яті Петра Івановича Ковальчука – письменника, журналіста, громадського діяча. Ви запитаєте, яке відношення має літератор і майстер слова до спортивного ремесла? Саме так вирішили вшанувати свого краянина земляки: знаючи про улюблене хобі письменника, футбол, та з пошани до його творчості, минулого року, на 80-річчя письменника, було започатковано футбольний турнір його імені.

Цьогоріч цей турнір був особливо знаковий. Насамперед тому, що розширилася географія його учасників. У футбольному змаганні були задіяні, крім місцевої Заліщицької та сусідньої Борщівської, команди з Чорткова та з Фастова. А тренером останньої є син письменника Володимир Ковальчук.

У боротьбі за вихід до фіналу у суботу, 31 березня, зійшлися збірні Чорткова й Фастова, а також Заліщик та Борщова. Перше футбольне протистояння виявилося вкрай яскравим – у ньому було все, що так до вподоби вболівальникам: напружена гра, надрив спортивних емоцій, стійкий рахунок 1:1, що ніяк не піддавався виправитися на чиюсь користь – врешті-решт пенальті з остаточною перемогою фастівської команди «Арсенал». Команда перемогла завдяки блискучій грі голкіпера Сергія Безверхого, який відбив три одинадцятиметрові удари. Наступний матч виявився менш видовищним, гра була загалом рівною й завершилася перемогою борщівців – 1:0.

Отож, команди мали нагоду зібратися духом, оновити сили та з новим бойовим настроєм приступити до розіграшу кубку, запланованого на неділю, 1 квітня. Між тим арсеналівці вирішили познайомитися з краєвидами Заліщицького краю, і навіть гонорова дощова погода не стала на заваді вдалому завершенню інтенсивного дня, хоча її дошкульний настрій таки дався взнаки наступного дня.

Фінальний ранок турніру мали б розпочати команди Заліщик та Чорткова в змаганні за третє й четверте місця. Проте чортківців, схоже, цікавила виключно перемога, тож вони без бою прийняли звання аутсайдера турніру, не з’явившись на матч, – відтак третє місце команді із Заліщик було присуджено автоматично.

Наступна футбольний поєдинок відбувався між борщівцями й фастівчанами. Це був справжній футбольний двобій – запеклий і зовсім не прогнозований. Команди змагалися на повну силу, було зрозуміло, що для кожної з них перемога в матчі – справа честі, жодна не мала наміру поступатися. У першому таймі команді «Арсеналу» дещо не пощастило – дошкульний вітер дув саме в їхні ворота, тож він виявився попутним для борщівської команди, яка доволі швидко – на 17-й та 30-й хвилині матчу – забила перші два голи у ворота суперника. Проте наступного тайму, коли команди помінялися воротами, погода несподівано вирівнялася й уже в грі нікому не сприяла. З усіх сил арсеналівці прагнули забити переможні голи, і хоча друга половина матчу велася практично біля воріт борщівців, м’яч, здається, рішуче відмовлявся потрапляти у ворота останніх. Лише раз, на 55-й хвилині матчу форвард фастівської команди Володимир Богданов таки поцілив ним у сітку воріт, обійшовши вправного голкіпера. На цьому рахунок залишився незмінним і в результаті саме команду з Борщова вітали з омріяною перемогою, а фастівських арсеналівців – з почесним другим місцем.

Капітанам команд вручала кубок дружина письменника Ірина Олексіївна Ковальчук. У вітальному слова пані Ірина подякувала усім командам, що брали участь у футбольному турнірі пам’яті П.Ковальчука, зазначивши, що трійку переможців можна вважати символічною, адже з містом Заліщики пов’язані довгі роки життя письменника, тренером фастівської команди «Арсенал» є син Петра Івановича – Володимир, а Борщів – мала Батьківщина літератора. Також Ірина Олексіївна висловила подяку організаторам турніру – Заліщицькій районній адміністрації, міській та районній радам; Ігору Мамализі, голові Заліщицької районної організації товариства «Колос», а також керівнику Фастівського інтернет-провайдера Валерію Довгополу, що організував виїзну поїздку арсеналівців на цей турнір, депутату Фастівської міської ради Олександру Попку та іншим фастівчанам, які поїхали вболівати та підтримувати свою команду. Завершила своє вітальне слово дружина письменника побажаннями для молодих спортсменів ніколи не поривати зі спортом, черпати з нього силу й здоров’я, гартувати бойовий дух і якнайчастіше перемагати.

Наступного року заплановано вихід турніру на міжнародний рівень, а також збільшення кількості учасників. Відрадно, що такі події не тільки вшановують почесні імена знаних особистостей, а й сприяють розширенню спортивних зв’язків, популяризації футболу як виду спорту.