За участі Володимира Шандри відбулося розширене спільне засідання Керівного комітету та Робочої групи з розробки Стратегії розвитку Київської області на період до 2020 року. Учасники Робочої групи у черговий раз зібралися, аби познайомитися із докладними результатами соціально-економічного аналізу розвитку області за 2003-2013 роки та, врахувавши ці результати, спільно попрацювати над SWOT-аналізом Київської області. Захід відвідали: голова Київської обласної ради Микола Бабенко, 1-ий заступник голови КОДА Ганна Старикова, заступник голови КОДА Дмитро Христюк, заступник керівника групи експертів Проекту ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» Юрій Третяк, експерти Проекту ЄС Анатолій Ткачук та Олександр Сергієнко, керівники структурних підрозділів та обласних організацій, голови райдержадміністрацій, міські голови, депутати Київської облради, науковці, представники громадськості та представники Житомирської, Миколаївської, Черкаської та Чернігівської облдержадміністрацій.
«Київщина увійшла до п’яти пілотних регіонів, яким ЄС допомагає за європейськими методологією та принципами сформувати Стратегію. Це надзвичайно важливий фундаментальний документ, за яким влада і громада Київщини мають розбудовувати область. Державна програма із цього приводу нині у стадії затвердження. Відтак, формування Стратегії розвитку Київщини дозволить виконати важливу стратегічну ціль для усієї держави, адже регіони мають навчитися будувати стратегії свого розвитку і їх виконувати, ефективно планувати своє майбутнє. Певен, що Київщина, як дуже потужний та перспективний регіон, може стати локомотивом регіонального розвитку в Україні. Під час розробки Стратегії розвитку області обов’язково врахуємо настанови Президента України з приводу інтеграції країни до ЄС. До цієї роботи ми також залучили науковців та експертів, які володіють необхідною інформацією та аналітичними матеріалами. Нагадую вам, що ми маємо завершити Стратегію у грудні цього року. Закликаю усіх небайдужих активно зробити свій вагомий внесок у цей неймовірно важливий для усіх мешканців області проект», - зазначив на початку засідання Робочої групи Володимир Шандра.
Голова КОДА також підкреслив, що Стратегія розвитку Київщини до 2020 року має стати не лише формальним документом. Навпаки, це має бути засадничий документ, за яким реально розвиватиметься Київщина та працюватиме обласна влада. Саме тому підійти до його формування необхідно професійно, системно та виважено.
 Як підкреслив у своєму виступі Юрій Третяк, на даному етапі розробки Робоча група вже буде не теоретично ознайомлюватися із Європейським досвідом формування Стратегій, а безпосередньо перейде до практичної роботи за європейськими методами. За його словами, Проект ЄС «Підтримка регіонального розвитку в Україні» має допомогти Уряду реформувати систему регіонального розвитку, виважено і збалансовано розподілити повноваження між центральною та місцевою владою, особливо у сфері соціально-економічного розвитку. Зокрема, регіони України мають навчитися планувати свій розвиток саме в умовах ринкової економіки. Європейська методологія передбачає залучення усіх активних суб’єктів регіону: соціальних інституцій, представників бізнесу, профільних спілок та об’єднань, представників обласної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та усіх небайдужих організацій та громадян. Заступник керівника групи експертів Проекту ЄС відзначив, що Стратегія – не лише документ, а й процес. Відтак, по завершенні формування цього документу необхідно буде його втілити. До того ж, Стратегія передбачає створення цільових проектів, на які ЄС готова надати 19 мільйонів євро грантової допомоги.
 Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Володимир Горбик презентував результати соціально-економічного аналізу Київської області за 10 років (2003-2013 роки), над яким працювали усі структурні підрозділи КОДА і охоплює він близько 150 сторінок. Зокрема, докладно розповів про переваги та недоліки географічного розташування Київщини та геокліматичні умови в області, проблеми адміністративно-територіального поділу, стан інфраструктурних об’єктів (транспортної інфраструктури, водосховищ, газопроводів), соціально-демографічну обстановку, систему навчальних та культурних закладів у області, економіку та фінанси та ситуацію із охороною довкілля у області.
Експерт Проекту ЄС Анатолій Ткачук, підкреслив взаємопов’язаність децентралізації влади та регіонального розвитку. На його переконання, до цих питань необхідно підходити комплексно і проводити роботу не лише на папері, а й у реальному житті. Анатолій Ткачук підкреслив, що наступного календарного року влада і громада області мають вже втілювати Стратегію у життя. Київщина, сформувавши Стратегію, може стати прикладом для інших регіонів, для усієї країни. Це надзвичайно важливо, адже у тій складній ситуації, у якій опинилася Україна необхідно у першу чергу підвищити рівень життя громадян, зменшити асиметрію між регіонами, аби пом’якшити суперечності, інтегрувати українські регіони в єдиний економічний та соціальний простір. Як зазначив експерт Проекту ЄС, Київщина є особливим регіоном через розташування столиці та є єдиною областю, яка не має власного обласного центру. Через це лише частково сформована регіональна еліта, яка є лобістом регіональних інтересів. За його словами, Київщина є одним з найбільш економічно розвинених регіонів і має значні перспективу розвитку. Однак, соціально-економічний аналіз вказує і на певні проблеми, на які і звернув увагу присутніх експерт.
Експерт Проекту ЄС Олександр Сергієнко розповів про графік виконання робіт із розробки Стратегії розвитку Київщини. Підкреслив, що у грудні має бути сформований план реалізації Стратегії. Розповів про роботу із пропозиціями, які надходять безпосередньо із районів. Повідомив про роботу із формулювання бачення та місії Київщини. Після того Олександр Сергієнко докладно проінформував учасників Робочої групи із розробки Стратегії про методи та принципи роботи під час розробки Стратегії розвитку та SWOT-аналізу області.
Попередній SWOT-аналіз області відбувся у форматі обговорення та «мозкового штурму». Процедура даного аналізу передбачає виявлення сильних та слабких сторін, загроз та можливостей і перспектив розвитку. Результати попереднього SWOT-аналізу опрацюють співробітники профільних структурних підрозділів разом із експертами ЄС і наприкінці липня презентують кінцеві результати цього аналізу.