Днями за ініціативи та під головуванням міського голови Михайла Нетяжука відбулася розширена нарада за участі депутатів Фастівської міської ради Володимира Тимофієва, Вадима Оберемка, Ігоря Савченка, першого заступника міського голови Олени Зикової, Фастівського міжрайонного прокурора Ігоря Тимківа, начальника відділу містобудування та архітектури Віктора Мірошниченка, керівників комунальних підприємств міста. На нараду було запрошено представників Служби зовнішньої розвідки України. Очолив делегацію, яка приїхала до Фастова, заступник голови Служби Павло Пашковський.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року майновий комплекс військового містечка N 6 по вулиці Інтернаціональній у Фастові було передано в управління Служби зовнішньої розвідки. З того часу минуло три роки. Але мало що змінилося як у вирішенні спору між цією структурою та Фастівською громадою в особі її міської ради, так і у використані земельної ділянки. Як і раніше, військове містечко не використовується за призначенням, будівлі, які знаходяться на його території, та комунікаційні мережі занедбані й приходять у непридатність, а землі заростають бур’янами й дикорослими деревами.
У міської ради є документи, які свідчать про її право на двадцять гектарів землі у центрі міста. Законність їх ставить під великий сумнів Служба зовнішньої розвідки. І в цьому є велика доля правди, адже згідно із земельним законодавством пріоритети в отриманні земельної ділянки має той, хто володіє майном, яке на цій ділянці знаходиться.
Ще 2007 року господарський суд Київської області скасував рішення Фастівської міськради про вилучення земельної ділянки площею 22,1 га, на якій розташоване військове містечко№6, з огляду на те, що вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади у комунальну власність територіальної громади міста, відповідно до ст. ст. 1,2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Міноборони також приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України. Міністерство оборони України не відмовлялося від права користування спірною земельною ділянкою. В суді було встановлено, що до вилучення земельної ділянки за рішенням Фастівської міської ради від 26.06.2006 року категорія земель (цільове призначення) земельної ділянки не змінювалась і обліковувалась як землі оборони державної форми власності, що підтверджувалося відповідними документами. Тому передача спірної земельної ділянки, на якій розташовано військове містечко № 6, могла відбутися виключно після зміни її категорії за умови погодження з Міністерством оборони України. Такого погодження не було. Київський апеляційний адміністративний суд, куди зверталася Фастівська міська рада, залишив її апеляційну скаргу без задоволення, а відповідну постанову господарського суду Київської області від 2.04.2007 року – без зміни.
Депутати Фастівської міськради навіть після цього не полишили думки про повернення земель військового містечка до комунальної власності міста. Хоча б частково. Адже проблема вільних земель у Фастові, а в центральній його частин – тим більше, є надзвичайно гострою.
Міський голова Михайло Нетяжук також вирішення цієї проблеми поставив у розряд першочергових. Вже неодноразово відбувалися зустрічі з цього питання і в Кабінеті Міністрів України, і в управлінні Служби зовнішньої розвідки, в чиєму оперативному управлінні перебуває наразі майновий комплекс військового містечка. Обговорювалася можливість повернення цих земель у власність територіальної громади Фастова і з генеральним директором, керівником технічних програм Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Державного агентства земельних ресурсів України Андрієм Тарнопольським. Але вирішити це питання не так вже й просто. Ще одним кроком у цьому напрямку була нещодавня нарада.
Михайло Нетяжук закликав присутніх обговорити не те, що роз’єднує, а, навпаки, - що об’єднує. А це – бажання швидше освоювати цю земельну ділянку. Адже і Служба зовнішньої розвідки України, і місто хочуть будувати в центрі Фастова багатоповерхівки. На квартирній черзі Служби – тисячі військовиків, яким необхідне житло. А за сприятливого для міської ради рішення Фастів також матиме частину землі, тоді й у багатьох фастівчан з’явиться можливість стати інвесторами власних квартир в новобудовах у центрі міста. Спільними зусиллями забудовників зводитимуться у цьому мікрорайоні й об’єкти соціального призначення – дитсадок, школа, міжшкільний спортивний комплекс з басейном. Все це передбачено проектом Генерального плану міста.
- Навіть з огляду на те, що місто зацікавлене у якнайшвидшому затвердженні Генплану, ми мусимо знайти спільне бачення використання земель військового містечка, - закликав у своєму виступі начальник відділу містобудування та архітектури Віктор Мірошниченко. – Ще у 2006 році Фастівською міською радою було розроблено проект детального планування вказаної території, який виконаний працівниками НДІ «ДІПРОМІСТО». У ньому фахово відпрацьовано всі моменти розміщення об’єктів будівництва для забезпечення повноцінного функціонування вказаного містечка. Тому, приступаючи до забудови, варто рахуватись із цим проектом, адже це пришвидшить процес.
Більшість присутніх на нараді із цим погодились. Навіть висловили думку, що замовляти один спільний проект, який би задовольнив і військовиків, і громаду міста, було б і доцільніше, й дешевше.
Невирішеним на сьогодні залишилося одне, але дуже важливе питання – процентне співвідношення часток розділеної землі. І тут знову доведеться повертатися до вихідних документів і з’ясовувати, хто ж усе-таки має більше прав на цю територію. Тому під час наради було вирішено зібратися ще раз, на початку жовтня. Й кожна зі сторін візьме із собою ті документи, якими володіє.
Звичайно, можна у цій ситуації кожній зі сторін конфлікту непоступливо наполягати на своєму. Але хто від цього виграє? Думається, що кожен фастівчанин скаже: нехай краще в колишньому військовому містечку зростають багатоповерхівки, ніж дикоростучі дерева… А місця там вистачить всім: і військовим, і цивільним.