03 лютого фастівчани попрощалися зі своїм Героєм – Іваном Станіславовичем Ступаком, який загинув у боях за свободу та незалежність України, за наше мирне життя. 
Тисячі фастівчан, фронтові друзі та побратими Івана Ступака, народний депутат України Руслан Сольвар, міський голова Михайло Нетяжук, голова Фастівської РДА Євгеній Липовченко, керівники міста і району, представники релігійних громад міста, тисячі фастівчан з вінками та квітами прийшли до Палацу культури провести в останню путь вірного і мужнього сина українського народу.
З прощальними промовами виступили міський голова Михайло Нетяжук, голова Фастівської РДА Євгеній Липовченко, представник 25 Батальйону Територіальної Оборони "Київська Русь" Геннадій Демінський, побратими-волонтери Василь Горкуценко та Катерина Конта. Авторський вірш, присвячений Івану Ступаку, прочитала Зоя Галущенко.
Люди не стримували своїх сліз. Процесія з вдячних і сумуючих фастівчан пройшла від центра міста до Інтернаціонального кладовища, алея якого була переповнена людьми. Через все місто друзі та побратими несли труну з тілом загиблого. Погребіння героя пройшло під автоматні залпи та звуки державного гімну.
Іван Ступак народився у Фастові 10 лютого 1977 року в родині лікарів. Іван навчався у п’ятій школі, яку закінчив з золотою медаллю. У 1998 році закінчив Національний Аграрний університет за спеціальністю «Економіка підприємства в галузях агропромислового комплексу».
За свій життєвий шлях Іван працював і слюсарем-збірником, і страховим агентом, і економістом планово-економічного відділу Київського заводу «Радар».
В 1999 році прийняв присягу державного службовця та був призначений на посаду економіста 1-ї категорії відділу розрахунків за енергоносії Фінансового управління Київської ОДА.
З 1999 р. по 2014 р. працював в акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк», де пройшов шлях від провідного спеціаліста відділу кредитування до заступника керуючого з корпоративного бізнесу Київського ГРВ.
Іван Станіславович був активним учасником Самооборони Фастівщини та Правого сектору. А з липня 2014 року він пішов добровольцем в ЗСУ. Офіцер Іван Ступак мріяв, щоб його місто було квітучим садом. Він всім серцем вірив в Україну і в кожного з нас. Такої світлої і життєрадісної людини, яким був Іван годі і шукати.
Загинув офіцер 25 Батальйону Територіальної Оборони "Київська Русь" Іван Станіславович Ступак 29 січня на підступах до Дебальцевого в бою за майже зруйнований Вуглегірськ. У нього залишилася дружина та двоє неповнолітніх синів.
 В своєму щоденнику він писав: «Війна – це не тільки страх, смерть і сльози, це ще дружба, взаємовиручка і, звісно, гумор. Без гумору тут як без боєприпасів». А ще - «Я точно знаю, чому я тут. Не хочу, щоб дружина та діти боялися виходити на вулицю. Не вперше у мене з’являється думка: зараз, після ста днів боїв, можу сказати, що тут я здобув дещо дуже важливе – знайомство зі справжніми людьми, щирими, цінними, без фальшу...», «Дякую Богу за те, що вцілів сам і вціліли мої товариші. За те, що сьогодні не довелося убивати. За те, що у мене чудова родина і вони на мене чекають».
Наша земля втратила одного із своїх кращих синів. Його ім’я назавжди буде вписано золотими буквами в історію рідного міста і пам'ять про нього житиме у наших серцях.
Вічна пам’ять Герою! І вічна слава! Герої не вмирають!