19  лютого фастівчани попрощалися ще з одним своїм Героєм – Михайлом Чеботарьовим,  який загинув 14 лютого під час виконання бойового завдання  в зоні проведення АТО, відстоюючи незалежність України,  наше мирне життя 

 

Тисячі фастівчан, фронтові друзі та побратими Михайла Чеботарьова , міський голова Михайло Нетяжук, голова Фастівської РДА Євгеній Липовченко, керівники міста і району, священики та представники релігійних громад міста, з вінками та квітами прийшли церкви Святого Миколая, де відспівували Михайла, а потім до Палацу культури, де пройшла громадянська панахада, щоб провести в останню путь вірного і мужнього сина українського народу. 

З прощальними промовами виступили міський голова Михайло Нетяжук, голова Фастівської РДА Євгеній Липовченко, товариш,  заступник голови районної ради Володимир Куценко, старший товариш, голова громадської організації «Козацький курінь Українського Козацтва» Василь Мазуренко, побратим героя, на руках якого він, поранений, і помер.  Ведуча прочитала авторський вірш, присвячений Михайлу, який написала його бабуся. 

Фастівчани не стримували своїх сліз. Через все місто почесна варта, друзі та побратими несли труну з тілом загиблого. Процесія з вдячних і сумуючих фастівчан пройшла від центра міста до Інтернаціонального кладовища, алея якого була переповнена людьми. Погребіння героя пройшло під автоматні залпи та звуки державного гімну.

 

Чеботарьов Михайло Вікторович народився 29 липня 1987року в селищі Ургал, Хабаровського краю, Росія.

Дитинство та шкільні роки пройшли на Фастівщині. Навчався у школі N2, яку закінчив у 2002 році. Вступив до фастівського професійно-технічного училища на спеціальність автослюсар, яке закінчив у 2005 році. Працював в охороні та на будівництві.

В 2008 році одружився. Вдвох з дружиною Іриною народили та виховували сина Єгора. Михайло був гарним чоловіком, люблячим батьком, сином, братом та дядьком.

В серпні 2014 року він  пішов добровольцем в батальйону «Азов». Михайло говорив, що він не може залишатись тут, поки його друзі боронять нашу державу на Сході.

Героїчно загинув в бою під Маріуполем 14го лютого 2015 року, захищаючи рідну Україну.

Михайло назавжди залишиться в серцях і пам'яті своїх рідних, близьких та друзів доброю, щедрою та чуйною людиною. 

Молодий чоловік любив латинський вислів - Те hominen esse memente. – «Памятай, що ти людина».

Дякуємо тобі, Михайло, за те, що ти був Людиною, Людиної з великої літери.

Біль втрати не згасне ніколи.Фастівщина  втратила одного і кращих своїх синів. Його ім’я назавжди буде вписано золотими літерами в історію рідного міста, а пам'ять про нього житиме у наших серцях. 

Вічна пам’ять Герою! І вічна слава! Герої не вмирають!