Адміністративні послуги
- Повний перелік послуг
- Реєстрація, зняття з реєстрації місця проживання
- Паспорт громадянина України
- Державна реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та речових прав на нерухоме майно
- Держгеокадастр
- Адмінпослуги підрозділів виконавчого комітету Фастівської міської ради (діти, земельні питання, архітектура тощо)
- Оформлення документів дозвільного характеру
ЖКГ
- КП Фастівської міської ради «Фастівтепломережа»
- КП Фастівської міської ради «Фастівводоканал»
- Фастівська Житлово-експлуатаційна контора
- Фастівський Комбінат комунальних підприємств
- КП «Центр торгівлі та благоустрою»
- КП «Фастівське БТІ»
- Плани роботи на тиждень
- Звіт про роботу за поточний тиждень
- Актуально-енергозбереження
- Фастівська філія по експлуатації газового господарства ВАТ "Київоблгаз"
- Житлова політика
- Питання землі та майна
Люстрація
Міські програми
ЗМІ Фастівщини
Користувацький вхід
Головні новини
Душу й тіло він поклав за нашу свободу
Вт, 04/08/2015 - 13:21 | Адміністрація1
04 серпня у м.Фастів на фасаді Фастівського НВК “Ліцей інформаційних технологій СЗОШ І-ІІІ ст. № 9” за адресою: м. Фастів, вул. Шевченка, 39 відбулося відкриття меморіальної дошки на честь загиблого військовослужбовця Володимира Володимировича Шестопала, який загинув під час проведення антитерористичної операції.. Сповнений суму та патріотизму водночас цей захід підготовили вчителі та вихованці ліцею. З уст учнів линула розповідь про Володимира, який в 1996 році закінчив 9 класів ЗОШ №9 та поступив у Фастівське вище професійно – технічне училище на спеціальність газозварника.
До призову в армію працював хлопець на заводі ВАТ «Факел» зварником.
В 1997 ж році був призваний на строкову службу в армію. . Спочатку у в/ч А-3428 стрілком, а потім –водієм . Демобілізувався у 1998 році.
Свою трудову діяльність після демобілізації Володимир продовжив у друкарні «Поліфаст», потім –у Фастівській філії ТОВ «Крайзель», ТОВ «Аміда+» .
. На фронт пішов добровольцем 20 березня 2014-го,не міг залишатися вдома в той час, коли на далекому, та все ж рідному,українському, Донбасі гинули не лише дорослі, а й діти. В самого ж підростало двоє синів — 10-річний Михайло і 4-річний Сашко, та 12-річна донька Настя 3: Ні вони, ні дружина не знали про його рішення.
Проходив службу старшим майстром ремонтної роти, 72-ої окремої механізованої бригади .
05 серпня 2014-го на блок-посту «Сонцево» під Амвросіївкою Володимир Володимирович був застрелений.
14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
У дворі ліцею зібралося багато фастівчан. Це були батьки Володимира Антоніна Захарівна та Володимир Іванович, яким дякували всі за гідне виховання сина, його вдова Людмила Василівна та діти, які не могли стримати сліз, брат із родиною. Окрім родичів та друзів вшанували Героя міський голова Михайло Нетяжук, керуючий справами міськвиконкому Володимир Васильченко, керівники структурних підрозділів міськвиконкому, голова Фастівська міськрайонної спілки ветеранів Афганістану Леонід Балашкевич, військовослужбовці з зони проведення АТО та небайдужі фастівчани.
Розпочалися урочистості колективним виконанням гімну України. Полотно з пам’ятної дошки доручено було зняти директору школи Наталі Ріпко. Настоятель церкви Святого Миколая УПЦ КП о.Михайло Данилів освятив меморіальну дошку та виступив перед присутніми з промовою. Пригадуючи слова щойно виконаного гімну, о.Михайло сказав, що Володимир, дійсно, душу й тіло віддав за нашу Україну. А той. хто помирає за свій народ, достойний найвищих почестей і на землі, і на небі.
Найщиріші слова співчуття родині Героя висловив міський голова Михайло Нетяжук. Він ще раз наголосив, що мир на нашій Фастівщині коштує надто дорого: Це - життя наших земляків й сльози їхніх батьків, дружин, дітей. Про це маємо пам’ятати всі ми.
А насамперед ті, хто щоранку йтиме повз дошку до школи. Пам’ятати й вчитися так, щоб з часом розбудувати сильну процвітаючу Україну , про яку мріяли наші захисники.
Голова міської організації ГО «Асоціація Учасників бойових дій та Учасників АТО» Юрій Соловей пригадав часи спільної з бойовим побратимом служби, про те, як мріяли вони по закінченню війни повернутися разом додому. Не судилося.
Вічна пам'ять героя була вшанована хвилиною мовчання. Полум’я поминальних свічок тріпотіло в дитячих руках. Потім учасники заходу поклали квіти на могилу Героя на Інтернаціональному кладовищі.