Відповідно до статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії засудженим за наявності відповідного права призначаються органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання.

            До 01.01.2004р. робота засуджених зараховується до страхового стажу згідно із п. «а» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за умови сплати страхових внесків, які відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.06.1993р. № 3290-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 33,3 % середньомісячного заробітку (доходу) працівника відповідної галузі народного господарства на час призначення пенсії за кожний місяць роботи, зазначений заявником.

Розмір середньомісячної заробітної плати визначається Держкомстатом України.

Тобто, для обчислення зазначеної суми внеску береться середньомісячний заробіток (доход) працівника відповідної галузі народного господарства за офіційними статистичними даними на день звернення громадянина за призначенням пенсії.

Враховуючи зазначене, здійснити сплату страхових внесків за час перебування у місяцях позбавлення волі можливо лише в момент звернення за призначенням пенсії.

З 01.01.2004 р. засудженні до позбавлення волі та після звільнення з місць позбавлення волі мають право брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування протягом терміну, визначеного у відповідному договорі, але не менше одного року. При цьому сплачується не менше мінімального внеску у розмірі     34,3 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору.

Договором може бути передбачена одноразова сплата застрахованою особою внесків за попередні періоди. При цьому, сума сплаченого внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок (34,3 % від мінімальної заробітної плати) та більшою за суму внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування, встановлених на дату укладення договору.