Зокрема, перерахунку підлягають:

§ мінімальні розміри пенсій та доплати за понаднормативний стаж для пенсіонерів, у яких є необхідний страховий стаж;

§ мінімальні пенсійні виплати, державна соціальна допомога на догляд інвалідам війни, підвищення ветеранам війни, підвищення жертвам нацистських переслідувань і дітям війни, пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Наводимо таблицю з розмірами виплат, які ґрунтуються на величині прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Для підвищення якості життя громадян, з 01 січня 2017 року планується запровадження другого рівня пенсійної системи.

Як відомо, в 2003 році було прийнято Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено трьох рівневу пенсійну систему.

Перший рівень (солідарна системи, коли за рахунок внесків громадян, які працюють, сьогодні отримують виплати) діє нині й фактично є основою пенсійного забезпечення. Однак, вже сьогодні ця система потребує оптимізації хоча б через демографічну ситуацією: коли один працівник утримує одного пенсіонера. Мета солідарної системи – забезпечити людині стартовий рівень пенсії, а довести його до прийнятного розміру можуть другий і третій рівні пенсійного забезпечення.

Третій рівень – недержавне пенсійне страхування, що передбачає добровільну сплату внесків у недержавні пенсійні фонди.

Навколо другого рівня (накопичувальної системи) протягом 12 років точилися запеклі дискусії, хоч ніхто не заперечував необхідності його запровадження. Адже обов’язкові накопичувальні внески мають стати вагомим доважком до базової пенсії із солідарної системи.

Молоді українці віком до 35 років будуть його обов’язковими учасниками, старші громадяни можуть долучатися на добровільних засадах. Головною особливістю цього рівня є те, що сплачені внески не використовуються одразу, як у солідарній системі, а акумулюються на персональних рахунках громадян, і вони стають доступними лише після досягнення певного віку. Розмір накопичувального внеску спочатку становитиме 2 % від заробітної плати, а потім упродовж п’яти років зростатиме до 7 %.

Головна відмінність обов’язкової накопичувальної системи від солідарної в тому, що сплачені внески є особистою власністю людини, яка стає в центрі пенсійної системи. Громадянин зможе контролювати процес сплати накопичувальних внесків.

До того ж важливо, що держава гарантує громадянину контроль над збереженням і використанням коштів накопичувальної системи. Спеціальний орган, створений під егідою Пенсійного фонду, здійснюватиме публічне адміністрування накопичувальних людьми коштів. Рада накопичувального фонду на конкурсних засадах залучатиме компанії з управління активами, робота яких перебуватиме під контролем влади.

Ці кошти будуть фактично внутрішніми інвестиціями в сталий економічний розвиток України, поштовхом для розвитку фондового ринку. Економіка розвиватиметься, а внески громадян повертатимуться з відсотками. Тому молоді українці можуть розраховувати на гідну пенсію.

Досвід інших країн доводить, що найпривабливіша складова накопичувальної системи – це якраз можливість для майбутнього пенсіонера тримати в полі зору те, як збільшуються кошти на його пенсійному рахунку. Уже через 10-15 років персональні внески становлять третину суми, решта – це інвестиційних дохід, який отримали компанії з керування активами від вкладення пенсійних коштів у різні галузі економіки.