Законом №848-VIII розширено перелік посад наукових працівників. До них тепер належать радник при дирекції наукової установи; член Президії НАНУ або національної галузевої академії наук; радник Президії НАНУ або національної галузевої академії наук; провідний редактор наукового видавництва, періодичного наукового видання.

Крім того, передбачено, що в стаж наукової роботи зараховується:

-                            час роботи на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України;

-                            час навчання в аспірантурі (докторські програми) третього рівня вищої освіти та наукової роботи за спеціальністю за кордоном за умови збереження громадянства, сплати страхових внесків відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та перерви між завершенням навчання(роботи) за кордоном і його відновлення в Україні не більш як три місяці.

 

 

Статтею 34 Закону №848-VIII передбачено, що наукові установи (вищі навчальні заклади) можуть направляти наукових (наукових-педагогічних) працівників, аспірантів на наукове стажування, зокрема довгострокове, в інші наукові установи та вищі навчальні заклади, зокрема за кордон на термін до двох років.

До того ж час наукового стажування, зокрема за кордоном, за умови сплати страхових внесків зараховують до наукового стажу.

До стажу наукової роботи зараховується також час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України. Це стосується працівників звільнених з роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державні органи, а також партійні, профспілкові, комсомольські, кооперативні та інші громадські організації. Час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на виборних посадах зараховується до наукового стажу за умови, що виборній роботі безпосередньо передувала і після неї була робота на посаді наукових та науково-технічних працівників або робота особи, яка має науковий ступінь і працювала (продовжує працювати) за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, за якою присуджено науковий ступінь.

 

 

Наукові пенсії призначаються в розмірі 60% від суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника на яку нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Для обчислення пенсії враховується заробіток особи на весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року. До того враховується вся заробітна плата в період роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

У разі якщо період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року менший 60 календарних місяців, для обчислення пенсії враховується заробіток за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Варто звернути увагу на те, що заробітну плату до 01.07.2000р. отриману за роботу на наукових (науково-педагогічних) посадах за сумісництвом, не враховують у розрахунок пенсії.

Норма щодо проведення оптимізації заробітної плати залишилась незмінною. З періоду, за який враховується заробіток для обчислення пенсії, виключається до 60 календарних місяців підряд (за умови, що зазначений період становить не більш як 10% від тривалості наукового стажу).

У будь-якому разі період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, не може бути меншим за 60 календарних місяців.

Заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати граничної суми заробітку (доходу), з якої справляється збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

 

 

 

Обов’язковою умовою для призначення наукової пенсії є звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника. Проте це не стосується осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), укладеним після досягнення пенсійного віку.

Незмінними залишились умови, за яких призначаються пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника непрацездатним членам сім’ї померлого наукового (науково-педагогічного працівника.

Варто зазначити, що дія статті 37 Закону №848-VIII поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників:

-                            наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію (згідно із цим законом);

-                            недержавних університетів, академій, інститутів, що діють відповідно до Закону «Про вищу освіту»;

-                            міжнародних наукових організацій, які перебувають на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затвердив Кабмін;

-                            наукових установ і вищих навчальних закладів, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР;

-                            міжнародних наукових організацій, членом яких є Україна, відповідно до міжнародних договорів України та за умови добровільної сплати страхових внесків.