Ситуація з туберкульозом в Україні дуже складна – в 1995 році ВООЗ зафіксувала і Україні епідемію туберкульозу, оскільки кількість хворих перевищувала 1% населення. Епідемія невпинно прогресує й набуває погрозливих масштабів. Щороку помирає від цієї хвороби 10 – 11 тис. хворих на туберкульоз – це 80-90% від померлих в Україні від усіх інфекційних і паразитарних хвороб.

У м.Фастові та Фастівському районі захворюваність на туберкульоз за останні роки повільно зростає: показник захворюваності на туберкульоз на 100 тис. населення в 2011 році складав – 53,8; в 2012 – 80,5; в 2014 – 88,4; в 2015 – 95,1; а в 2013 – 113,8. Вражаючим є той факт, що з 2011 року в нашому регіоні щороку стали реєструватися  випадки захворюваності на туберкульоз у дітей віком від 1 до 17 років, а з 2012 року -  серед декретованих контингентів (працівників медичних установ, закладів освіти, підприємств громадського харчування та торгівлі), що говорить про відсутність настороженості до цієї хвороби, неналежне та несвоєчасне проходження профілактичних медичних оглядів та недбале ставлення людей до свого здоров’я. Щороку на Фастівщині від туберкульозу помирає близько 15 хворих на туберкульоз. Показник смертності від туберкульозу знизився  з 21,5 на 100 тис нас в 2014 році до 13,9 на 100 тис. населення в 2015 році, але захворюваність та смертність на туберкульоз  залишається на високих цифрах і уражає більш молоді верстви населення.

 

         Туберкульоз – смертельно-небезпечна хвороба. Нею страждають люди різного віку та статі. Туберкульоз не зважає на соціальний чи фінансовий статус. На туберкульоз може захворіти кожний ! Найбільший ризик захворіти мають люди, що інфіковані ВІЛ та хворі на СНІД. Високий ризик мають  люди, які знаходяться у постійному контакті з хворим на «відкриту»  форму туберкульозу; люди, що зловживають алкоголем або вживають наркотики; люди, що мають знижений імунітет через недостатнє харчування та погані умови життя, або через наявність хронічних захворювань.  Досить високий рівень ризику і у курців, через порушення функції слизової оболонки дихальних шляхів. Крім того, високий ризик захворіти мають діти, бо їх імунна система ще не сформувалася, та люди похилого віку, через вікове ослаблення імунітету. Туберкульоз передається переважно повітряно-крапельним шляхом, а також може передаватися  повітряно-пиловим, контактно-побутовим та аліментарним (харчовим) шляхами. Внутрішньоутробне зараження відноситься до дуже рідкісних випадків.    

Основне джерело інфекції – хвора на туберкульоз людина. Також на туберкульоз хворіють багато видів тварин та птахів. Мікобактерії туберкульозу можуть вражати будь-які органи та системи людського організму (сечо-статева, нервова, лімфатична,  кістки, суглоби,  очі, шкіра та ін.), проте найчастіше захворювання розвивається у легенях (95-98%).  Спочатку захворювання має «прихований» перебіг. На ранніх стадіях туберкульоз можливо виявити тільки при проведені флюорографічного обстеження, коли симптоми захворювання на туберкульоз є схожі з симптомами, які характерні для інших респіраторних вірусних інфекцій -  це кашель, підвищення температури, слабкість, втомлюваність тощо. Але при туберкульозі кашель частіше сухий, незначний, що триває понад 2-3 тижні, супроводжується тривалим незначним підвищенням температури (37,2-37,8С), значним схудненням, пітливістю, особливо вночі, погіршенням або відсутністю апетиту, присутнє відчуття задухи, постійна слабкість, підвищена втомлюваність, а згодом - кровохаркання. Якщо ви маєте подібні симптоми негайно зверніться до лікаря !

 

Отже, інфікувати іншу людину може хворий з так званою «відкритою» формою туберкульозу, коли збудник туберкульозу виділяється у повітря разом із крапельками мокротиння або слини. Людина, що знаходиться поряд та вдихає ці заражені крапельки може бути інфікована. Один хворий на туберкульоз може інфікувати в середньому  - 10-15 здорових осіб, а якщо він знаходиться в школі, в театрі чи в громадському транспорті, тобто в закритому приміщенні, то більше. Це сприяє значному поширенню туберкульозу.  Всі інші форми туберкульозу не є небезпечними з точки зору передачі збудника хвороби.

 

 Зараження може відбуватися як при безпосередньому контакті з хворим,  так і  опосередковано, через забруднені предмети побуту, при вдиханні крапель вологи чи пилу, що містять збудника хвороби. Вдихання зараженого аерозолю або пилу далеко не завжди веде до розвитку хвороби. При нормальному функціонуванні імунної системи відбувається «замуровування» мікобактерій в мікроскопічному легеневому вогнищі, який може існувати протягом багатьох років без всяких проявів (латентна форма хвороби). У разі ослаблення організму, голодування, загострення хронічних хвороб, отримання травми, стресу тощо, можлива активація процесу з переходом в розгорнуту стадію. Бактерія туберкульозу надзвичайно стійка у зовнішньому середовищі. Мікобактерії туберкульозу в річковій воді зберігаються  до 5 місяців, у вуличному пилу – до 10 діб, у грунті – 1-2 роки, на пасовищах – до 1 року, у приміщеннях  із розсіюваним світлом – 1,5 місяця. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хв., за температури 100 *С вони гинуть протягом 5 хв.  Стійкий збудник туберкульозу до низьких температур: при температурі   -20*С  мікобактерія туберкульозу зберігає життєздатність протягом 7 років; в молочних продуктах (масло, сир та інші), що зберігаються на холоді – до 10 місяців. Харчове зараження відбувається при вживанні продуктів, забруднених інфікованою мокротою, а також при використанні молока (масла, вершків та сиру на його основі), отриманого від хворих корів (у них може виявлятися бичачий тип мікобактерій, небезпечний для людини). Інфікуюча доза при аліментарному шляху передачі набагато більша, ніж при аерогенному. Це пов’язано з бактерицидною дією шлункового соку (особливо у осіб з підвищеною кислотністю).  Крім споживання заражених молочних продуктів туберкульозні палички можуть потрапляти в організм людини при споживані заражених збудниками туберкульозу м’яса великої рогатої худоби, курей, яєць. Тому слід пам’ятати: не купувати м'ясо та молокопродукти на стихійних ринках, а тільки у тих продавців, котрі мають на ці продукти висновок ветеринарно-санітарної експертизи.

 

Як же захистити себе та своїх близьких від туберкульозу? Найдієвішим протитуберкульозним заходом є імунопрофілактика: вакцинація й ревакцинація. Щеплення проводяться всім новонародженим дітям, а також дітям у віці 7 років, які мають негативну туберкулінову пробу. Важливе значення мають своєчасне виявлення, госпіталізація та лікування хворих на туберкульоз. Для своєчасного виявлення інфікованих мікобактеріями та хворих на туберкульоз дітей віком до 14 років їм щороку проводять пробу Манту. Туберкулін – це екстракт із культури туберкульозних бактерій, який вводиться дитині під шкіру. Позитивна проба Манту ще не означає, що дитина хвора на туберкульоз. Проте це є підставою для диспансерного спостереження у дитячого фтизіатра. Щороку лікарі стежать за динамікою  і порівнюють результат проб з попереднім, якщо проба різко збільшилась йдеться про її віраж, що свідчить про необхідність лікування.

 

З метою профілактики туберкульозу кожен з нас (у тому числі діти з 15 років) повинен регулярно здійснювати флюорографічні обстеження. До речі, таке обстеження є цілком безпечне навіть для людей, що потерпіли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Нажаль, багато наших жителів не вважають за потрібне проходити флюорографію самі і відмовляються проводити пробу Манту своїм дітям. На тлі загрозливої епідемічної ситуації щодо захворюваності на туберкульоз у нашій країні таке рішення, м’яко кажучи є нерозважливим. Адже туберкульоз на початковій стадії добре піддається лікуванню, у випадку ж запущеності хвороби може статися непоправне. Підступність туберкульозу і в тому, що часто він протікає безсимптомно, ніяк не проявляючи себе. Тому проба Манту на сьогодні – єдиний спосіб оцінити наявність інфікування організму людини туберкульозною бактерією.

 

Для профілактики захворювання необхідно уважно ставитися і до санітарних умов, в яких ви проживаєте: стежити за чистотою і порядком у приміщенні та за його межами; не допускати захаращення і скупчення пилу; щодня проводити прибирання квартири і меблів вологим способом; як можна частіше провітрювати приміщення; не чистити в кімнаті одяг і взуття; завжди мити руки перед їжею. Чистота – запорука того, що у вашому помешканні  немає мікобактерій туберкульозу. Важливо також вести здоровий спосіб життя (не палити, не зловживати спиртним), бути фізично активним, повноцінно і раціонально харчуватися. Загартування зміцнить імунітет, який не допускає проникнення в організм збудників хвороб. Варто уникати перенавантаження та негативних емоцій, недосипання та перевтоми. Піклуйтеся про своє здоров’я! Адже туберкульоз – це одна із тих хвороб, які легше попередити, аніж потім тривалий час лікувати!