Коли настає час пенсійного віку й треба оформлювати пенсію, багато хто дізнається, що розмір їх пенсії є набагато меншим, ніж розраховували, а для декого, взагалі втрачено право на призначення пенсії. Чому таке відбувається? Що треба робити, щоб не потрапити у таке становище?

Прагматичні європейці пильно слідкують за кількістю коштів, які перераховано на пенсійне страхування, бо від цієї суми залежить розмір пенсії в майбутньому, та регулярністю відрахувань, щоб не пропустити факту несплати страхових внесків.

В Україні до цього питання відносяться більш легковажено. Даремно. Сьогодні це актуально, як ніколи. Адже якщо людина отримує велику зарплату, це ще не є гарантією високої пенсії: заробітки, з яких не були сплачені пенсійні внески, не беруться до уваги під час розрахунку розміру пенсії. До того ж для багатьох наших громадян є «нормою» отримання зарплатні в «конвертах». Такий нелегальний заробіток не хвилює пересічного громадянина на початку свого трудового шляху. Лише з наближенням пенсійного віку виникають думки про легальний розмір зарплати, а час вже втрачено безповоротно.

От і виходить, що начебто працювали, а пенсії обмаль. Також для майбутньої пенсії важливий «страховий стаж». Тож роз'яснемо це питання.

З 1 січня 2004 року наша країна перейшла до системи пенсійного страхування. Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” замість “трудового стажу” введено термін “страховий стаж” – період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Формула розрахунку пенсій встановлює пряму залежність розміру пенсії від страхового стажу та заробітку, з якого сплачувались внески. Для зарахування до страхового стажу одного робочого місяця в повному розмірі сума сплачених щомісяця внесків має бути не меншою за мінімальний страховий внесок, обчислений із мінімальної заробітної плати.

Відтепер важливо не тільки скільки років людина працювала, а й протягом якого періоду вона сплачувала страхові внески до Пенсійного фонду і з якого заробітку сплачувались ці внески.

Також, однією з головних і найважливіших умов соціального страхування, яка стосується включення періодів трудової діяльності кожної людини до її страхового стажу, є щомісячна сплата роботодавцями єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Державної фіскальної служби України від імені цієї людини та за неї.

Відомості про заробітну плату та сплачені страхові внески зберігаються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування України. Усі дані персоніфіковані.

Відсутність даних про сплату внесків не дає можливості врахувати дані періоди роботи працівникам підприємств для призначення або перерахунку пенсій. Також, відсутність даних про сплату внесків впливає на розмір допомоги по безробіттю, на розрахунок виплати по листкам непрацездатності, тощо.

До речі, страховий персоніфікований облік внесків має ще одну досить важливу перевагу. Уявіть, що підприємство, установа або фірма, де ви працювали, перестало існувати (на жаль таке не можна виключити). Документи не збереглись. У такому випадку єдине джерело відомостей про заробітну плату та сплачені внески – персоніфікований облік внесків.

Раніше, кожного разу, якщо ви хотіли мати інформацію про сплачені страхові внески, треба було особисто звертатись до будь-якого органу Пенсійного фонду України. Сьогодні, сучасні інформаційні технології дозволяють спростити таку процедуру. Треба лише одного разу звернутись до органу Пенсійного фонду з метою зареєструватись користувачем ВЕБ-порталом Пенсійного фонду України. А далі – справа за вами. Доступ до інтернет-ресурсів дозволить вам (стосовно себе) отримати інформацію з Державного реєстру застрахованих осіб про суми заробітку, з яких сплачено єдиний внесок та про періоди зарахування страхового стажу.

А ще знайте та пам’ятайте, права найманих працівників захищено статтею 16 вищезазначеного Закону, згідно з якою застраховані особи мають право вимагати від страхувальника (тобто від підприємства - роботодавця) сплати страхових внесків у повному обсязі, у тому числі в судовому порядку.

Пенсійний фонд нагадує, що кожна гривня несплачених внесків – це недоотримана пенсія застрахованою особою, а для конкретної людини може бути відсутність права на пенсійне забезпечення, втрата страхового стажу.