Сьогодні, відповідно до вимог частини третьої статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, які діють з травня 2014 року, засуджені мають право на пенсійне забезпечення згідно з чинним законодавством. Це право включає можливість на загальних підставах отримати пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством.

В установу виконання покарань може потрапити особа, якій уже було призначено пенсію. Такі особи продовжують отримувати її під час відбування покарання. А громадяни, які набули право на пенсію вже під час відбування покарання, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах.

      Для оформлення пенсії засуджений через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, в орган, що призначає пенсію за місцем розташування виправного закладу подає:

§ заяву про призначення пенсії;

§ паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

§ довідку про заробіток (у разі потреби);

§ трудову книжку та інші документи, що підтверджують стаж роботи.

       Треба пам’ятати, що відповідно до статей 121, 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованих їм сум пенсій відшкодовують комунально-побутові та інші надані послуги (харчування, речове майно тощо). Відшкодування засудженими витрат на зазначені послуги здійснюється після відрахування прибуткового податку, аліментів або відрахувань за виконавчими листами та іншими виконавчими документами.

       Виплату пенсій засудженим здійснює управління Пенсійного фонду за місцем розташування закладу відбування покарання шляхом перерахування пенсійних коштів на рахунок закладу. А потім вже сам заклад згідно зі списками, які подало управління, розподіляє отримані кошти по особових рахунках засуджених.