Інструкцією про порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), визначено, що фізичні особи-підприємці (далі - ФОП), крім ФОП - платників ЄП, здійснюють розрахунок ЄВ за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується ЄВ, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з Інструкцією № 449 ФОП - платники ЄП сплачують ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. Платники можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

Зазначена категорія платників самостійно для себе обчислює суму ЄВ, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, незалежно від отримання доходу (прибутку) (п.п. 1 п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).

Зняття з обліку платників ЄВ - ФОП здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абзац сьомий частини першої ст. 5 Закону № 2464).

Відповідно до п. 7 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Пунктом 8 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), встановлено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП зобов’язані подати самі за себе звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, у разі припинення підприємницької діяльності ФОП зобов’язані подати Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ і сплатити ЄВ за останній звітний період до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

При цьому, ФОП на загальній системі оподаткування сплачують ЄВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожний місяць звітного періоду, у якому отримано дохід (прибуток).

ФОП - платники ЄП зобов’язані сплатити ЄВ в розмірі, який визначають самостійно, але не менше мінімального страхового внеску, за кожний місяць звітного періоду незалежно від того, здійснювали вони підприємницьку діяльність чи ні. Місяць, в якому було припинено підприємницьку діяльність, відноситься до звітного періоду (місяця), за який сплачується ЄВ, незалежно від дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.