Патронатний вихователь – це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім’ю, та несе відповідальність за їх життя та стан здоров’я під час перебування.

Сім’я патронатного вихователя – це подружжя, в якому один із членів на професійній основі виконує обов’язки патронатного вихователя, за трудовою угодою на постійній основі не залежно від кількості чи наявності влаштованих дітей у родині.

 

Патронатними вихователями можуть бути громадяни України віком від 35 до 55 років (для жінки) і від 35 до 60 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі; проживають на спільній житловій площі; мають позитивний досвід виховання дітей; одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю; пройшли курси спеціальної підготовки; мають вищу освіту за відповідним напрямком та відповідають  іншим вимогам, визначеним у чинному законодавстві.

 

Цілі патронатних вихователів:

-створення безпечного середовища для дитини;

-попередження потрапляння дитини до інтернатних закладів;

-задоволення базових потреб дитини в сімейних умовах;

-забезпечення прав дитини;

-виховання та розвиток дитини.

 

Діти, вилучені з родин, влаштовуються у патронатну родину терміном від 3 -6 місяців до вирішення питання повернення батькам чи передачу до інтернату. Це період  у родині проживають діти лише однієї родини, додаткове довлаштування не дозволяється.

 

Патронатний вихователь – мама отримує заробітну плату, батько отримує винагороду за надані послуги. Соціальна допомога на утримання влаштованих дітей виплачується патронатному вихователю у розмірі двох прожиткових мінімумів та на дитину відповідного віку за кожен місяць її перебування.