27 січня 1918 року Раднаркомом РРФСР виданий декрет «Про порядок зміни меж губернських, повітових та інших», згідно з яким питання про зміну меж повністю передавалося у відання місцевим радам робочих, селянських і солдатських депутатів.

 

1921рік. Київська губернія складається з 12 повітів, 200 волостей. У складі Київського повіту 20 волостей.

 

1923рік. На Україні була проведена реформа адміністративно-територіального поділу, направлена на скорочення адміністративно-територіальних одиниць, скорочення і спрощення радянського апарату.

 

        Це був перший етап переходу до нового адміністративно-територіального поділу країни.

 

              Відповідно до постанови ВУЦВК від 07.03.1923 року 14 повітів були замінені на 7 округів, а 247 волостей на 111 районів. Київська губернія була поділена на  округи і райони до якої входив і Фастівський район  з Веприцькою і Фастівською волостю.

 

         1925 рік. У складі Київської губернії залишилося 6 округів, які поділялися на 106 районів. Фастівський район входив до Білоцерківського округу, який складався з 20 районів. 27 березня 1925 року прийнято постанову ВУЦВК і РНК УРСР «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської і Подільської губерній». Після ліквідації та перейменування деяких районів у складі Київської губернії замість 106 районів залишилося 95, Фастівський в тому числі.

 

           Продовжуючи реформування адміністративно-територіального поділу у 30-х роках минулого століття були створені нові адміністративно-територіально утворення – області. Але новоутворені області видались надто великими, і фактично відразу після утворення Київської області в межах її території створюються нові адміністративно-територіальні утворення – округи.

 

         1932 рік.  9 лютого 1932 року 4 сесія ВУЦВК 12 скликання прийняла постанову «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УРСР (пізніше назву змінено на «Про утворення областей»). Відповідно до цієї постанови на території України, крім Молдавської АРСР  утворено 5 областей : Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська.

 

           До Київської області (утворена 27 лютого 1932 року) увійшло 100 адміністративно-територіальних одиниць : 98 районів, 2 міськради, підпорядкованих безпосередньо області, в тому числі і Фастівський район.    

 

          Після створення Чернігівської області, в районуванні Київської області відбулися значні зміни. Після передачі із Київської області 31 району в Харківську і Чернігівську області і приєднання 7 районів з Вінницької області  у складі Київської області залишилося 74 райони і 2 міськради, в тому числі і Фастівський.   

 

        1935 рік. 22 січня 1935 року Президією ВУЦВК видано постанову №12 «Про розукрупнення  районів УРСР», відповідно до якої до складу Київської області замість 74 районів і 2 міськрад увійшли 93 райони і 2 міськради, в тому числі і Фастівський район.  Безпосередньо Фастівський район  підпорядковувався обласному центру.

 

       1937 рік.  Після утворення двох районів (Київського та Броварського) у складі Київської області з 4 квітня 1937 року замість 92 районів і 2 міськрад стало 94 райони і 2 міськради. Фастівський район знову безпосередньо підпорядкувався обласному центру.  Після скасування округів і передачі ряду районів із Київської області у Вінницьку , Житомирську та Полтавську області, з 22 вересня 1937 року у складі Київської області залишилося 58 районів і одне міське поселення, що не входило до складу районів, республіканський центр – місто Київ. Фастівський район залишився в складі Київської області.

 

      1944 рік. Після уточнень та перейменувань районів у складі Київської області залишилося 53 райони, в тому числі і Фастівський.

 

      1954 рік. 6 січня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної ради УРСР «Про включення до складу Київської області Згурівського і Яготинського районів Полтавської області. Після приєднання 2 районів у складі Київської області стало 55 районів.7 січня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної ради УРСР « Про утворення в складі Української РСР Черкаської області», відповідно до якого до складу Черкаської області включено 20 районів Київської області.

 

          З 7 січня 1954 року у складі Київської області залишилося 35 районів, в тому числі і Фастівський.

 

      1957 рік. 28 грудня 1957 року прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №970 «Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області», відповідно до якогоКадлубицька сільрада Фастівського району ліквідована з передачею села Кадлубиця у межу міста Фастів.

 

      1958 рік. 10 травня 1958 року видано рішення   виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №347 «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області», відповідно до якого з метою уточнення обліку населених пунктів і впорядкування в адміністративно-територіальному поділі Київської області до Фастівського району  віднесли 24 сільських ради, Борівську селищну раду та Фастівську міську раду.

 

      1959 рік. 4 березня 1959 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про ліквідацію Бишівського і Великополовецького районів Київської області». Після ліквідації 2-х районів у складі області залишилося 33 райони .

 

10 вересня 1959 року  Указом Президії Верховної Ради УРСР було ліквідовано Новошепелицький і Розважівський райони. Після ліквідації 2-х районів у складі Київської області залишився 31 район.

 

    1962 рік. 30 грудня 1962 року Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення міст до категорії обласного підпорядкування», відповідно до якого місто Фастів Київської області віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

30 грудня 1962 року Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення в підпорядкування обласних рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР», відповідно до якого у відання Київської обласної ради були передані деякі міста Київської області з підпорядкованими їхнім радам населеними пунктами, в тому числі місто Фастів з селищем міського типу Борова.

 

30 грудня 1962 року Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР», відповідно до якого на території Київської області скасовані 19 районів, в тому числі і Фастівський. У складі Київської області залишилося 12 районів. Фастівський район увійшов до складу Васильківського району.

 

   1965 рік. 4 січня 1965 року був виданий  Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР», відповідно до якого відбулося об’єднання обласних рад і розукрупнення районів на території Української РСР. У складі Київської області замість 12 районів  утворені 19 районів із них сім нових, в тому числі і Фастівський. До Фастівського району (центр -  місто Фастів) увійшло  36 сільських рад та Борівська селищна рада.

 

   1966 рік. 8 грудня 1966 року був виданий  Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР», відповідно до якого у складі Київської області утворено 5 нових районів. Після чого замість 19 районів стало 24.

 

   1988 рік. 16 листопада 1988 року вийшов  Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про об’єднання Іванківського і Чорнобильського районів Київської області», після чого Київській області залишилося 25 районів.

 

  2010 рік. На кінець 2010 року у Київській області налічувалося така кількість адміністративно-територіальних одиниць : районів – 25, районних рад – 25, міст обласного значення – 13, міських рад – 24, міст районного значення – 13, селищних рад – 30, селищ міського типу – 30, сільських рад – 605, населених пунктів – 1182, в тому числі : міських – 56, сільських – 1126.

До Фастівського району (центр - місто  Фастів) відноситься Борівська, Кожанська селищні ради та 22 сільські ради.

 

 

 

За інформацією

начальника архівного відділу

Оксани Почапської